Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 2-47/08
провадження № 61-25262св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
правонаступники позивача ОСОБА_1 : ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: Іржавецька сільська рада Ічнянського району Чернігівської області, Ічнянське відділення № 3260 відкритого акціонерного "Ощадний банк України", відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2017 року у складі суддів: Лакізи Г. П., Вінгаль В. М., Євстафіїва О. К.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Іржавецької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області, Ічнянського відділення № 3260 відкритого акціонерного "Ощадний банк України", відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивовано тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, земельні ділянки, право власності на майнові паї, грошові вклади та цінні папери (акції). Вказувала, що вона як спадкоємець не може оформити у встановленому законом порядку спадщину у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на спадкове майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки: серія НОМЕР_2, розміром 3,93 га, ділянка № НОМЕР_3, НОМЕР_4, розміром 0,35 га, ділянка № НОМЕР_5, виданих Ічнянською районною державною адміністрацією 20 травня 2003 року, на підставі розпорядження Ічнянської районної державної адміністрації від 06 лютого 2003 року за № 48. Визнано за ОСОБА_1 право власності на майновий пай, згідно свідоцтва на майновий пай в СТОВ "Іржавецьке" с. Іржавець, Ічнянського району Чернігівської області серії ЧНІГ 9157 за № 358, в порядку спадкування.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на грошові вклади з належними відсотками та компенсаціями у відділенні Ощадбанку № 3260/021 у с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області на рахунках на ім`я ОСОБА_6 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на цінні папери (акції) у відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" загальною кількістю 312 штук, загальною номінальною вартістю 31 грн 20 коп., на ім`я ОСОБА_6 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка ОСОБА_6, вона є єдиною спадкоємицею, проте не може у встановленому порядку оформити спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2017 року закрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29 лютого 2008 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оспорюваним судовим рішенням першої інстанції не порушені права та інтереси ОСОБА_4 Доказів того, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_6 не надано.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підстави касаційного оскарження судових рішень обґрунтовано тим, що при постановленні ухвали апеляційним судом не враховано, що рішення суду першої безпосередньо стосується його майнових прав та інтересів, проте він не був залучений до участі в справі. Судом апеляційної інстанції не враховано, що за життя його батько - ОСОБА_6 склав на його користь заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Радченко С. В. 09 листопада 2006 року, проте до нотаріальної контори за оформленням спадщини за заповітом у встановлений законом строк він не звертався, оскільки про наявність заповіту дізнався лише наприкінці 2015 року. Заповіт його батьком було передано на зберігання мешканцю с. Іржавець ОСОБА_7, який невдовзі помер і т ільки наприкінці 2015 року дочка ОСОБА_7 - ОСОБА_8, випадково знайшла заповіт в речах померлого батька, після чого передала заповіт заявнику. Також апеляційний суд не врахував, що від спадщини після померлого батька у встановленому законом порядку ОСОБА_4 не відмовлявся. Крім того, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 навмисно ввела суд в оману та зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 . Також вказував, що його батько та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 липня 1995 року, тому спірне спадкове майно не було спільно набутим майном у шлюбі. Після смерті ОСОБА_1 все майно, яке належало його батьку успадкували діти ОСОБА_1, яких заявник вважав братом і сестрою, та які не погодились на мирне врегулювання спору та виділення йому частини спадкового майна.
Також аргументами касаційної скарги зазначено те, що суд першої інстанції помилково визнав Іржавецьку сільську ради належним відповідачем у справі, оскільки вона може бути належним відповідачем у справі такої категорії лише за відсутності інших спадкоємців за законом чи за заповітом.
Доводи інших учасників справи
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначила про те, що касаційна скарга ОСОБА_4 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Штелик С. П.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.