Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 523/5571/16-ц
провадження № 61-16933св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Четверта одеська державна нотаріальна контора,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року в складі судді Середи І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Четвертої одеської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень просив поновити строк позовної давності та визнати незаконними дії посадових осіб Четвертої Одеської державної нотаріальної контори щодо прийняття заяви ОСОБА_3 від 07 травня 1991 року про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що у жовтні 2014 року, при ознайомлені з матеріалами спадкової справи № 215/1983, яка відкрита державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори, Коваленко Н.В., після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, заявнику стало відомо, що в матеріалах спадкової справи міститься заява від 07 травня 1991 року, яка оформлена від імені ОСОБА_3 про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначав, що правочин, у вигляді угоди (правочину), а саме подання до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини, вчинений не особисто ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_5, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .
Вказував, що на момент оформлення та прийняття зазначеної заяви ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у КУ "Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня", а тому не міг особисто звернутися із такою заявою до нотаріальної контори. На думку заявника, підпис, який міститься на заяві від 07 травня 1991 року, оформленій від імені ОСОБА_3, про відмову від спадщини, належить ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, зазначав, що правочин, у вигляді угоди, а саме подання до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини, оформлений від імені ОСОБА_3 є недійсним та до нього мають бути застосовані наслідки недійсності правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що оспорювана заява про відмову від спадщини ОСОБА_3 була подана через вісім років і п`ять місяців, тобто після закінчення шестимісячного строку, який є преклюзивним, після смерті ОСОБА_6, тому вона не має жодних правових наслідків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки заява про відмову від спадщини від 07 травня 1991 року підписана не ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_5, яка 19 травня 1991 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому прихована наявність інших спадкоємців першої черги.
Вважає, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не міг подати заяву від 07 травня 1991 року.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 523/55/71/16-ц з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 04 лютого 1941 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_8, матір ОСОБА_4, за якою 24 травня 1990 року зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 .
Згідно з свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим Жовтневим ЗАГС м. Одеси, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 помер, актовий запис № 10094.
21 листопада 1983 року ОСОБА_5 звернулась до Четвертої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_4, на підставі якої вказаною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 215/1983 майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 квітня 1985 року ОСОБА_5 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом.
10 травня 1991 року від ОСОБА_3 надійшла заява, складена 07 травня 1991 року, про те, що він не претендує на спадкування після батька.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, батько позивача, який є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане Ленінським ЗАГС м. Одеси, актовий запис № 1385 від 10 листопада 1955 року).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 16 квітня 2013 року).
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.