Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 350/366/15-ц
провадження № 61-35578св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Лутчин Василь Ярославович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Томин О. О., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги і рішень судів
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність державного виконавця Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Лутчина В. Я. (далі - Рожнятівського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області), допущену у виконавчому провадженні № 53342111 із виконання виконавчого листа № 350/366/15-ц, виданого Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 07 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження № 53342111 щодо примусового виконання виконавчого листа № 350/366/15-ц, виданого Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області про стягнення із ОСОБА_2 на його користь180 000,00 грн за договором позики. Під час виконавчого провадження будь-яких виконавчих дій державним виконавцем не здійснено, а саме: не одержано безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; державний виконавець не звернувся за вмотивованим рішенням суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, щоб виявити у ньому майно, на яке може бути звернуте стягнення; не накладено арешт на майно боржника, з метою опечатати його, вилучити, чи передати майно боржника на зберігання та спробувати реалізовувати його в установленому законодавством порядку; не здійснено реєстрацію обтяжень майна боржника в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; не звернувся із поданням до суду про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення; не було викликано боржника, як фізичну особу, щодо виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; не накладено на боржника стягнення у вигляді штрафу як на фізичну особу у випадках, передбачених законом за умисне невиконання судового рішення та внаслідок несприяння державному виконавцю щодо примусового виконання судового рішення; не взято від боржника пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; державний виконавець не звернувся до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням, а також щодо застосування до нього приводу, якщо боржник без поважних причин не з`являвся за викликом виконавця, що призвело до ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань згідно з виконавчим документом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Рожнятівського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Лутчина В. Я., допущену у виконавчому провадженні від 07 лютого 2017 року № 53342111, зобов`язати державного виконавця невідкладно провести всі виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання виконавчого листа № 350/366/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 180 000,00 грн за договором позики на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Рожнятівського РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Лутчина В. Я., допущену у виконавчому провадженні від 07 лютого 2017 року № 53342111. Зобов`язано державного виконавця невідкладно провести всі виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з примусового виконання виконавчого листа № 350/366/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 180 000,00 грн за договором позики на користь ОСОБА_1 .
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець не вживав заходів на виконання рішення суду, тому бездіяльність державного виконавця, що полягає у нездійсненні передбачених законом заходів примусового виконання судового рішення, необхідно визнати протиправною.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року ухвалу суду першої інстанції, скасовано та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду виходив із того, що суд першої інстанції постановив рішення по суті скарги ОСОБА_1 за відсутності сторін, при цьому зазначив, що державний виконавець Лутчин В. Я. у судове засідання не прибув, направив суду заяву в якій просить справу розглядати за його відсутності. Разом із тим у матеріалах справи відсутні докази щодо повідомлення представника суб`єкта оскарження про розгляд справи так і заява державного виконавця про розгляд справи у його відсутності. Із наданих державною виконавчою службою документів убачається, що головним державним виконавцем Лутчиним В. Я. при виконанні рішення суду у виконавчому провадженні № 53342111 вжито ряд заходів, а саме: у лютому 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам для виконання, подано запити до відділу Держгеокадастру у Рожнятівському району, Територіального сервісного центру, управлінню Держпраці, отримано витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, отримано довідку від Пенсійного фонду України про боржників, які працюють за трудовими договорами та цивільно-правовими договорами, також отримано інформаційну довідку з Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів та про наявність рахунків боржника. Всі зазначені дії у виконавчому провадженні проводились періодично відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", тобто проводилась перевірка майнового стану боржника, наявність рахунків, місця роботи, джерела отримання доходів боржником. 19 травня 2017 року разом із стягувачем здійснено виїзд за місцем проживання боржника та складено відповідний акт, тобто стягувач залучався до проведення виконавчих дій. Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2016 року ОСОБА_2 обмежено у праві виїзду за кордон, а отже, державним виконавцем відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вжито всіх передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв до провадження та задовольнив скаргу, порушивши при цьому умисно усі норми процесуального права, які регулюють питання апеляційного провадження, а також вульгарно витлумачив при цьому положення Закону України "Про виконавче провадження". Із положень Закону України "Про виконавче провадження" не встановлюється факту, щоб начальник відділу державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі представляв інтереси державного виконавця чи боржника в судових органах. Таким чином, подання скарги (навіть не апеляційної скарги) начальником Рожнятівського районного відділу державної виконавчої служби Слюсаренко О. Є., який у справі не суб`єкт оскарження, достовірно - ніхто, невідомо чи представник, якщо представник, то невідомо кого і на підставі чого - довіреності, договору про надання професійної правничої допомоги, ордера, документа про законне представництво тощо.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просив проводити розгляд справи у судовому засіданні за його участі.
Підстави для задоволення такого клопотання відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини першої, другої третьої та п`ятої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.