Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 305/581/16-ц
провадження № 61-38382св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: Рахівська державна нотаріальна контора, Білинська сільська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2017 року у складі судді Ємчук В. Е. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - Рахівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсним та їх скасування, припинення права власності.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після смерті якого спадщину прийняла його дружина ОСОБА_7, проте юридично її не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 За життя спадкодавцю належав житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2 253 кв. м, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 11 червня 2010 року серії № 746901. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2014 року встановлено факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, в період із травня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення, 15 січня 2015 року державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Лецівському Ю. Ю. видані свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 2 253 кв. м для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у АДРЕСА_1. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27 травня 2015 року рішення Рахівського районного суду від 09 грудня 2014 року скасовано, а заяву ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду.
Вказує на те, що вона у встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 як спадкоємець п`ятої черги за законом, а ОСОБА_3 не є спадкоємцем жодної із черг за законом, у зв`язку з чим не мав права на отримання свідоцтв про право на спадщину за законом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просила визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 15 січня 2015 року Рахівською державною нотаріальною конторою спадкодавцю ОСОБА_3 на спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2 253 кв. м, що розташована у АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, шляхом припинення та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 .
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , треті особи: Рахівська державна нотаріальна контора, Білинська сільська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він із 05 травня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав однією сім`єю зі своєю тіткою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, з якою був пов`язаний спільним побутом, здійснював матеріальні витрати на утримання будинку, догляд за худобою, щороку проводив весняно-польові роботи на земельній ділянці, належній до будинку, проводив різного роду ремонтні роботи будинку та господарських споруд, здійснював заготівлю дров на зиму тощо. ІНФОРМАЦІЯ_2 його тітка померла. Поховання він здійснював за свій рахунок, що підтверджується довідкою Білинської сільської ради від 15 травня 2014 року № 862. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на спадкове майно: житловий будинок із належними до нього господарськими спорудами у АДРЕСА_1 та землю. За життя спадкодавця заповіт складений не був. Вказує на те, що він має право на спадкування за законом у четверту чергу, оскільки проживав із ОСОБА_7 однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а ОСОБА_5 є спадкоємицею п`ятої черги за законом. Він вважається таким, що спадщину прийняв, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, а також звернувся до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовила йому в оформленні права на спадщину з підстав недостатності документів для її оформлення.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив встановити факт його проживання із ОСОБА_7 однією сім`єю з 05 травня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 однією сім`єю із ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, в період із 05 травня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив із того, що надані ОСОБА_3 докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт спільного проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_7 та ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету, що є підтвердженням спадкових прав, відповідно до чинного законодавства, а отже, відсутні підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_5
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, починаючи з 1996 року до 2014 року, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки ОСОБА_3, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, проживав однією сім`єю із ОСОБА_7 на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини, а тому він належить до спадкоємців четвертої черги. Крім того, встановивши відсутність порушених прав ОСОБА_5 спірними свідоцтвами про право на спадщину за законом від 15 січня 2015 року, виданих Рахівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні її позову.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2017 рокута постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 03 травня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що ОСОБА_7 знаходилась на обслуговуванні в Ясінському територіальному центрі у відділенні соціального обслуговування, починаючи із 14 грудня 2001 року до ІНФОРМАЦІЯ_2, і знята у зв`язку із смертю. ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі, починаючи з 1996 року до 2014 року, і проживав разом зі своєю дружиною за іншою адресою, а в будинку АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим лише із 2015 року. Позивачем за зустрічним позовом не надано і судом не встановлено доказів на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 однією сім`єю, не встановлено обставин того, що вони були пов`язані спільним побутом, мали будь-які взаємні права та обов`язки.
У грудні 2018 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 подала до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги, ОСОБА_3 відповідно до статті 1264 ЦК України, має право на спадкування за законом у четверту чергу, оскільки проживав із спадкоємицею однією сім`єю понад п ять років до часу відкриття спадщини.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1, де 1/2 частини їй належала на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 квітня 2008 року серії САВ № 353149, виданого Виконавчим комітетом Білинської сільської ради, а інша 1/2 частини вона прийняла як спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, але юридично своїх прав на це майно не оформила. Також до спадкового майна належать земельні ділянки площею 1 043 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 11 червня 2010 року серії ЯК № 730311, виданого ОСОБА_6, та земельна ділянка площею 0,2253 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 11 червня 2010 року серії ЯК № 746901, виданого ОСОБА_6 ; земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 11 червня 2010 року серії ЯК № 602738, виданого ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його дружина ОСОБА_7 спадщину прийняла, але своїх спадкових прав на це майно у встановленому законом порядку не оформила.