Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 639/574/18
провадження № 61-5597св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С., від 01 березня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24 червня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 40 000 доларів США строком до 24 червня 2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних для використання на споживчі цілі.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 567Т-52-1 від 24 червня 2008 року, за яким в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 . 24 червня 2018 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 567Т-52-2, згідно якого поручитель зобов`язалася перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.
Позивач вказав, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку із чим станом на 23 січня 2018 року наявна заборгованість у розмірі 7 313, 15 доларів США, що є еквівалентом 228 866, 56 грн та складається з пені/неустойки за прострочення сплати процентів - 157, 98 дол. США, що еквівалентно 4 556, 90 грн, 3 % річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а саме процентами - 2,59 дол. США, що в еквіваленті складає 74, 71 грн; неустойки згідно пункту 7.3 кредитного договору за невиконання пункту 4.2.6 кредитного договору (неподання до банку документів про страхування предмету застави/іпотеки та сплату страхових сум) - 7 152, 58 дол. США або 206 314, 94 грн, штрафу за прострочення сплати процентів 17 920, 00 грн.
Банк також зазначив, що умовами договору передбачено позовну давність 10 років.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 567Т-52 від 24 червня 2008 року у сумі 7 313, 15 доларів США, що еквівалентно 228 866, 56 грн.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Брокбізнесбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання недійсними пунктів кредитного договору.
Свої вимоги за зустрічним позовом позивач мотивувала тим, що нею виконані умови кредитного договору у повному обсязі, грошові кошти повернуті банку достроково, проценти за користування кредитними коштами сплачені. Натомість банк за відсутності заборгованості за кредитним договором намагається стягнути неустойку на підставі умов договору, що суперечать нормам чинного законодавства України, а розмір додаткової відповідальності по сплаті неустойки перевищує на 100 % розмір заборгованості за кредитним договором, враховуючи її повну відсутність.
Такі умови договору вважає несправедливими та такими, що порушують її права.
Збільшення позовної давності до 10 років щодо вимог, до яких законодавством встановлено спеціальний строк позовної давності в 1 рік, приводить до порушення рівності та дисбалансу прав та обов`язків сторін на користь банку.
Із урахуванням зазначеного, позивач за зустрічним позовом просила позов задовольнити, визнати недійсними пункти 7.1, 7.3, 7.4, 8.6 кредитного договору № 567Т-52 від 24 червня 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова, у складі судді Єрмоленко В. Б., від 06 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "Брокбізнесбанк" та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 виконала умови кредитного договору щодо страхування предмету іпотеки на повну його вартість на весь строк дії договору у визначеній банком страховій компанії. Позивачем необґрунтовано нараховано штраф на підставі пункту 7.4 кредитного договору. Згідно пункту 7.4 кредитного договору банк має право нарахувати штраф у розмірі 1 % від суми дострокового погашення кредиту, якщо сума дострокового погашення перевищує 1 000 доларів США. Позивач безпідставно вимагав від ОСОБА_1 дострокового погашення кредиту. Сума, визначена банком була сплачена і штрафні санкції при цьому нараховані не були. Нарахування 3 % річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами є по суті не процентами, а штрафними санкціями, а тому заборгованість по процентам у ОСОБА_1 відсутня.
Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя. Позивач звернувся з вимогами до поручителя ОСОБА_2 лише 02 лютого 2018 року, тобто поза межами 6-ти місячного строку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, районний суд дійшов висновку про те, що жодних зауважень з приводу встановленого договором розміру штрафних санкцій ОСОБА_1 не висувала, погодила умови кредитного договору, викладені у його тексті, послідовно та сумлінно виконувала свої обов`язки протягом тривалого строку. Відповідачем повністю погашено кредит, а тому підстав для визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 01 березня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 липня 2018 року у частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін. В іншій частині рішення суду скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Брокбізнесбанк". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором № 567Т-52 від 24 червня 2008 року у сумі 228 866, 56 грн, що є еквівалентом 7 313, 15 доларів США, яка складається з пені за прострочення сплати процентів - 157, 98 дол. США, що еквівалентно 4 556, 90 грн, 3 % річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а саме процентами - 2,59 дол. США, що в еквіваленті складає 74,71 грн; неустойки згідно пункту 7.3 кредитного договору за невиконання пункту 4.2.6 кредитного договору - 7 152, 58 дол. США або 206 314, 94 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано доказів, що нею було виконано умови пункту 4.2.6 кредитного договору та договору страхування і сплачено страхові платежі у повному обсязі. Згідно довідки ПАТ "Брокбізнесбанк" 24 червня 2008 року ОСОБА_1 сплачено страховий платіж за договором страхування у розмірі 2 673, 00 грн за один рік. Даних щодо сплати страхових сум за період з 24 червня 2009 року по 23 червня 2018 року матеріали справи не містять. Враховуючи неналежне виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору щодо страхування предмету іпотеки, банком обґрунтовано нараховано штрафні санкції, які підлягають стягненню. Також суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги у частині стягнення пені за прострочення сплати процентів та 3 % річних за прострочення сплати процентів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 17 920 грн штрафу, апеляційний суд виходив із того, що подвійне стягнення штрафних санкцій не допускається. Окрім того, позовні вимоги до поручителя не підлягають до задоволення оскільки банком пред`явлено вимоги після спливу шестимісячного терміну.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 01 березня 2019 року в частині часткового задоволення первісних позовних вимог і залишити в силі в цій частині рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичну суму залишку заборгованості та взагалі її існування. Позивачем не надано жодного первинного документа на підтвердження своїх вимог. За відсутності доказів на підтвердження залишку заборгованості, сум прострочених платежів відсутні й підстави для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за кредитним договором. Не зважаючи на відсутність заборгованості за процентами та не заперечуючи цього факту, позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення сплати процентів, право на нарахування яких виникло ще у 2015 році. 10 червня 2014 року Постановою Правління Національного банку України відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк". Судами не враховано, що відкликання банківської ліцензії (початок процедури ліквідації банку) означає і припинення банком нарахування відсотків за кредитним договором як складової банківської діяльності. ОСОБА_1 у повній мірі виконані умови кредитного договору щодо страхування предмету іпотеки на повну його вартість, на весь строк дії договору, у визначеній банком страховій компанії, а тому нарахування штрафних санкцій згідно пункту 7.3 кредитного договору заявник вважає безпідставним.
Постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволення позовних вимог, в іншій частині не є предметом перегляду суду касаційної інстанції в силу частини першої статті 400 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року справу за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Брокбізнесбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання недійсними пунктів кредитного договору призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу на надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 червня 2008 року між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 567Т-52, за умовами якого банк надав грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США строком до 24 червня 2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних для використання на споживчі цілі.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 24 червня 2008 року № 567Т-52-2, відповідно до якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором всім своїм майном за виконання ОСОБА_1 всіх зобов`язань за кредитним договором та нести солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості.
25 травня 2016 року банк пред`явив ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості в сумі 4 856,10 доларів США, яка була повністю погашена.
Згідно розрахунків банку станом на 23 січня 2018 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у сумі 7 313, 15 доларів США, що еквівалентно 228 866, 56 грн, яка складається з пені/неустойки за прострочення сплати процентів - 157, 98 доларів США, 3 % річних - 2,59 дол. США, що в еквіваленті складає 74,71 грн; неустойки згідно пункту 7.3 кредитного договору за невиконання пункту 4.2.6 кредитного договору (неподання до банку документів про страхування предмету застави/іпотеки та сплату страхових сум) - 7 152, 58 доларів США, штрафу за прострочення сплати процентів - 17 920, 00 грн.
Право на нарахування банком неустойки у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення виконання грошових зобов`язань передбачено пунктом 7.1 кредитного договору.
Згідно з пунктом 4.2.6 кредитного договору позичальник зобов`язаний не пізніше дати укладення цього договору та іпотечного договору, за яким в іпотеку передається квартира за адресою: АДРЕСА_2, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором застрахувати за власний рахунок предмет іпотеки на користь банку в рекомендованій банком страховій компанії на строк не менше одного року 100 % вартості предмету іпотеки.
Позичальник також зобов`язується не пізніше дати закінчення договору страхування майна, наданого банку в заставу, здійснювати подальше щорічне страхування предмету іпотеки на користь банку в рекомендованій банком страховій компанії строком не менше, ніж на один календарний рік.
Позичальник зобов`язалась надати банку відповідні документи, які підтверджують здійснення страхування.
Згідно умов договору страхування № 004/009-21704 від 24 червня 2008 року цей договір страхування укладається на строк, який відповідає терміну, на який надається кредит (згідно умов кредитного договору). Строк дії договору встановлюється з 24 червня 2008 року по 23 червня 2018 року. Відповідальність страховика починається з 00-00 годин дня, наступного за днем надходження страхового платежу, але не раніше початку дії цього договору, та поширюється на сплачений період. У разі несплати наступного страхового платежу у вказаному розмірі у встановлені строки відповідальність страховика припиняється в 00-00 годин останнього дня, встановленого для погашення заборгованості страхувальником.