Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 621/285/18
провадження № 61-41119св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
представник заявника (стягувача)- ОСОБА_2,
заінтересована особа (боржник)- ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорна Олена Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорної О. О., заінтересована особа - ОСОБА_1
Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2008 року з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 622,84 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 01 жовтня 2008 року складає 22 467,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 210,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.
На виконання вищевказаного судового рішення 25 лютого 2009 року Зміївський районний суд Харківської області видав виконавчий лист № 2-934.
Постановою головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22 лютого 2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-934 про стягнення з ОСОБА_1 боргу.
На виконання виконавчого листа № 2-934 21 серпня 2015 року від боржника надійшли грошові кошти у розмірі 22 707,00 грн.
Постановою державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23 вересня 2015 року виконавче провадження закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з його повним виконанням.
ПАТ "Ощадбанк" вказувало, що сплачені боржником кошти у розмірі 22 707,00 грн за курсом Національного банку України станом на час надходження коштів складають лише 1 030,69 дол. США, у зв`язку з чим рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 4 622,84 дол. США залишається невиконаним. Крім того, заявник вказував, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року в установлені законом порядку та строки стягувачу не направлялася. Копія цієї постанови була отримана лише у січні 2018 року, тому заявник просив суд поновити строк для звернення зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦК України.
На підставі вказаного ПАТ "Ощадбанк" просило суд: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорної О. О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорної О. О. щодо ненаправлення стягувачу копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року; зобов`язати Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-934, виданого 30 жовтня 2008 року Зміївським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2006 року у розмірі 4 622,84 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 01 жовтня 2008 року складало 22 467,00 грн, а також судові витрати у розмірі 240,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року скаргу ПАТ "Ощадбанк" задоволено.
Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорної О. О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорної О. О. щодо ненаправлення стягувачу копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року.
Зобов`язано Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-934, виданого 30 жовтня 2008 року Зміївським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2006 року у розмірі 4 622,84 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 01 жовтня 2008 року складало 22 467,00 грн, а також судові витрати у розмірі 240,00 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Таким чином, боржник, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс, встановлений Національним банком України для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).
З урахуванням вказаного під час виконавчого провадження виконання зобов`язання за судовим рішенням у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив`язки до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України, зумовило невиконання судового рішення у повному обсязі, що є підставою для задоволення скарги ПАТ "Ощадбанк". Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23 вересня 2015 року про закінчення виконавчого провадження не направлялася стягувачу у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Нагорної О. О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року та зобов`язання Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-934, виданого 30жовтня 2008 року Зміївським районним судом Харківської області,про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 10листопада 2006 року у розмірі 4 622,84 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 01 жовтня 2008 року складало 22 467,00 грн, а також судові витрати у розмірі 240,00 грн, скасовано, у задоволенні скарги ПАТ "Ощадбанк" у цій частині відмовлено.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції не врахував, що рішенням суду з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 622,84 дол. США, разом з тим, виконавче провадження було відкрито щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 22 707,00 грн. Отже, встановивши, що оскаржуваною постановою у зв`язку зі сплатою боржником 22 707,00 грн державним виконавцем було закінчено виконавче провадження, яке було відкрито з примусового стягнення з ОСОБА_1 саме цієї суми, місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання таких дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23 вересня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Ощадбанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року № 716/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не звернув увагу, що правовідносини сторін у цивільній справі є валютними у розумінні частини другої статті 192, частини третьої статті 533 ЦК України, оскільки усі розрахунки між сторонами здійснювалися виключно в іноземній валюті (доларах США), а відтак правових підстав для конвертування зобов`язань з іноземної валюти у національну валюту України (гривню) немає. Враховуючи, що в резолютивній частині рішення суду зазначено суму стягнення в іноземній валюті (доларах США) з одночасним зазначенням гривневого еквіваленту на час ухвалення рішення, то стягненню у порядку примусового виконання державним виконавцем підлягають кошти саме в іноземній валюті (доларах США), а не їх гривневий еквівалент на час ухвалення рішення. Тому заочне рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2008 рокувиконано частково, оскільки на рахунок стягувача перераховано лише 1 030,69 дол. США, тоді як розмір стягнутої рішенням суду заборгованості за кредитним договором становить 4 622,84 дол. США.
Таким чином, державний виконавець Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Також заявник посилався на те, що висновки апеляційного суду суперечать правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, провадження № 14-134цс18.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення з приводу касаційної скарги ПАТ "Ощадбанк", вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2008 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 622,84 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 01 жовтня 2008 року складає 22 467,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 210,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.
На виконання вищевказаного судового рішення 25 лютого 2009 року Зміївський районний суд Харківської області видав виконавчий лист № 2-934.
Постановою головного державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22 лютого 2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-934 про стягнення з ОСОБА_1 боргу.
21 серпня 2015 року від боржника ОСОБА_1 надійшли грошові кошти у розмірі 22 707,00 грн.
Постановою державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23 вересня 2015 року виконавче провадження закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з його повним виконанням.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.