Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/6564/15-ц
провадження № 61-24106 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", приватне підприємство "Ратмир-Соло",
треті особи: ОСОБА_2, приватне підприємство "Раном"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року у складі судді
Шереметьєвої Л. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого
2017 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Левенця Б. Б., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України
у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Марфін Банк", приватного підприємства "Ратмир-Соло", треті особи: ОСОБА_2, Приватне підприємство "Раном", в якому просив визнати кредитний договір від 27 вересня
2005 року № 76/К недійсним.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 27 вересня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", який у подальшому змінив назву ПАТ "Марфін Банк", та приватним підприємством "Свічколап Трейдінг", який у подальшому змінив назву на приватне підприємство "Ратмир-Соло" було укладено кредитний договір№76/К, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 900 000 доларів США зі сплатою 14,5 % строком до 27 вересня 2010 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором між банком та третьою особою ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 28 вересня 2005 року, відповідно до якого банку було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 08 грудня 2004 року.
При укладенні договору від імені приватного підприємства "Свічколап Трейдінг" діяв та підписував директор підприємства ОСОБА_3 .
Відповідно до Статуту приватного підприємства "Свічколап Трейдінг" у редакції, чинній на момент укладання кредитного договору, керівними органами підприємства є загальні збори учасників та виконавчий орган в особі директора.
При цьому Статутом чітко визначені виключні повноваження загальних зборів учасників та директора.
За Статутом підприємства директор вирішує всі питання підприємства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників.
До виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься питання розпорядження майном підприємства, затвердження документів майнового, розрахункового та кредитного характеру.
Статутом підприємства не надано права директору підприємства затверджувати своїми підписами документи кредитного характеру.
ОСОБА_1 вважав, що директор підприємства ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу дієздатності для укладення вказаного договору, оскільки при підписанні договору у нього мала бути на це згода загальних зборів.
Зазначав, що засновником підприємства як на момент укладення договору, так і на даний час є він, ним згода на укладання договору не надавалася, даний договір не затверджувався, а тому директор товариства ОСОБА_3 не мав достатньої дієздатності на його підписання.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладенні оспорюваного кредитного договору директор підприємства діяв у межах наданих йому Статутом повноважень, а тому підстави для визнання недійсним кредитного договору відсутні.
Пунктами 5.7.2, 5.7.3 Статуту визначено, що директор підприємства має право без доручення здійснювати дії від імені підприємства, затверджувати своїми підписами всі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, у тому числі угоди, зобов`язання, звіти та баланси.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Ратмир-Соло", відхилено. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка,
а його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до суду як фізична особа, проте про порушення будь-яких прав чи інтересів його як фізичної особи укладенням цього договору у позовній заяві не зазначено та таких порушень судом не встановлено.
ОСОБА_1 вказує на те, що на час укладення договору був засновником приватного підприємства "Свічколап Трейдінг" та як засновник не надавав згоди на укладення кредитного договору на вказаних у ньому умовах. Проте, дані питання не свідчать про порушення прав та інтересів позивача як фізичної особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 та ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 14 лютого 2017 року і направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 760/6564/15-ц із Солом`янського районного суду м. Києва.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що зроблений висновок судами першої та апеляційної інстанції, що при укладенні оспорюваного кредитного договору директор приватного підприємства "Свічколап Трейдинг" діяв у межах наданих йому Статутом повноважень є передчасним та помилковим. На думку позивача, суди неповно з`ясували всі обставини справи щодо достатнього обсягу дієздатності ОСОБА_3 при укладенні оспорюваного договору, що призвело до порушення норм матеріального права.
Зазначає, що з метою об`єктивного та всебічного вирішення справи під час розгляду ним було подано клопотання про призначення судової експертизи, проте судом було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, що призвело до порушення норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу до суду не подано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.