Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 682/1711/15-ц
провадження № 61-23050св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Славутський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства "Славутське лісове господарство",
відповідачі: Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Нагорна Тетяна Володимирівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Славутське міськрайонне управління юстиції Хмельницької області, Славутська районна державна адміністрація Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2016 року у складі судді Зеленської В. І. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Пастощука М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Славутський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства "Славутське лісове господарство" (далі - ДП "Славутське лісове господарство") звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держземагенство або Держгеокадастр залежно від часу зазначення найменування) у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т. В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Славутське міськрайонне управління юстиції Хмельницької області, Славутська районна державна адміністрація Хмельницької області, про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, витребування і повернення земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 18 липня 2013 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області. Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 20 червня 2014 року затверджено проект землеустрою і надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області.
На підставі зазначених наказів 07 липня 2014 року реєстраційною службою Славутського міськрайонного управління юстиції зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на вказану земельну ділянку.
23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 відчужила спірну земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т. В.
Прокурор вказував на те, що вищезазначена земельна ділянка не могла передаватися у приватну власність громадянина, оскільки вона належить до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП "Славутське лісове господарство". Крім того, Славутським районним виробничим відділом Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" проведено роботи зі співставлення планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та матеріалів геодезичної зйомки, наданих ДП "Славутське лісове господарства", з каталогами координат на вищезазначену земельну ділянку. За результатом проведених робіт встановлено, що ця земельна ділянка накладається на землі, що перебувають у постійному користуванні ДП "Славутське лісове господарство". Площа накладення відповідно до план-схеми розташування земельних ділянок становить 1,4079 га.
Вказане свідчить, що при прийнятті вищевказаних наказів Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області перевищило надані йому законом повноваження, оскільки вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, лісів для нелісогосподарських потреб, а також розпорядження землями лісогосподарського призначення відповідно до статей 122, 149 ЗК України, статті 27 ЛК України не належить до його компетенції.
Окрім того, при прийнятті зазначених наказів Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області допущено порушення вимог частини сьомої статті 20 і частини третьої статті 186-1 ЗК України, оскільки відведена у власність ОСОБА_1 земельна ділянка передана для цілей, не пов`язаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення. Рішення про вилучення спірної земельної ділянки у ДП "Славутське лісове господарство" як у постійного землекористувача не приймалося, вказана земельна ділянка із земель державної власності не вилучалася, а згоду або інші погодження на її вилучення підприємство не давало.
Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення і подальша передача їх у приватну власність грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики із забезпечення охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Порушення вимог законів, які регулюють право користування природними об`єктами, суперечить інтересам ДП "Славутське лісове господарство" як постійного землекористувача спірної земельної ділянки.
На підставі вказаного Славутський міжрайонний прокурор просив суд: визнати незаконними і скасувати накази Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18 липня 2013 року і від 20 червня 2014 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1387; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 жовтня 2014 року, індексний номер 16704902, щодо земельної ділянки з кадастровим номер: 6823984000:03:011:0010; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером: 6823984000:03:011:0010, з яких земельну ділянку площею 1,4079 га - зобов`язати повернути у користування держави в особі ДП "Славутське лісове господарство".
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2016 року, позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ДП "Славутське лісове господарство" задоволено частково.
Визнано незаконними і скасовано накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 18 липня 2013 року і від 20 червня 2014 року.
Скасовано рішення про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку від 23 жовтня 2014 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 6823984000:03:011:0010.
Витребувано земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер: 6823984000:03:011:0010 у ОСОБА_2 та зобов`язано його повернути земельну ділянку площею 1,4079 га у користування держави в особі ДП "Славутське лісове господарство".
Додатковим рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2016 року стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ДП "Славутське лісове господарство" витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи, у розмірі 1 166,67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "Славутське лісове господарство" витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи, у розмірі 1 166,67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП "Славутське лісове господарство" витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи, у розмірі 1166,67 грн.
Частково задовольняючи позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ДП "Славутське лісове господарство", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що набуття ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки відбулося з порушенням вимог статей 20, 116 ЗК України та з перевищенням Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області наданих йому повноважень, тому наявні правові підстави для визнання недійсними і скасування оскаржуваних наказів від 18 липня 2013 року і від 20 червня 2014 року. Встановивши незаконність передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 і вибуття її з власності держави і постійного користування ДП "Славутське лісове господарство", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, оскільки вона вибула з володіння власника (держави) та особи, якій власник передав її у володіння (ДП "Славутське лісове господарство"), не з їхньої волі, іншим шляхом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 червня 2019 року № 640/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до вимог чинного законодавства витребувати майно у добросовісного набувача, яким він є, може лише власник. Власником спірної земельної ділянки є держава в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, а ДП "Славутське лісове господарство" є лише користувачем цієї земельної ділянки, тому підстав для задоволення позову, поданого прокурором в інтересах цього підприємства, немає. Підписанням акта прийому-передачі межових знаків суміжної земельної ділянки з кадастровим номером: 6823984000:03:011:0014 на зберігання ДП "Славутське лісове господарство" без будь-яких застережень прийняті межові знаки на зберігання, а у пункті 2 цього акта зазначено, що користувач земельної ділянки, яким є ДП "Славутське лісове господарство", не має претензій щодо меж та конфігурацій земельної ділянки, тобто суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 6823984000:03:011:0010 була передана у власність на законних підставах. Крім того, правом на звернення до суду з позовом про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області наділена прокуратура Хмельницької області, а не Славутська міжрайонна прокуратура. Суди не врахували, що відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 17 лютого 2016 року площа накладення його земельної ділянки на земельну ділянку, що перебуває у користуванні ДП "Славутське лісове господарство", становить 1,4079 га, тоді як за рішенням суду у нього витребувано всю земельну ділянку площею 2 га, чим протиправно позбавлено його права власності на земельну ділянку площею 0,5921 га. Судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано, що спірна земельна ділянка було придбана за час шлюбу, отже вона є об`єктом спільної сумісної власності, тому до участі у справі повинна бути залучена його дружина. У процесі розгляду справи Славутська міжрайонна прокуратура була ліквідована, тому відповідно до статті 205 ЦПК України 2004 року необхідно було закрити провадження у справі, у той час як судом задоволено позов неіснуючої установи.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У січні 2017 року перший заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Вказував, що саме ДП "Славутське лісове господарство", а не Хмельницька обласна державна адміністрація, є законним володільцем і землекористувачем спірної земельної ділянки, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, які відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України є документами, що підтверджують право постійного користування землями лісового фонду. Таким чином, незаконним вилученням земель державної власності лісогосподарського призначення та їх подальшою передачею у приватну власність порушено інтереси держави саме в особі ДП "Славутське лісове господарство", яке у свою чергу може вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18 липня 2013 року "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області.
Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 20 червня 2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер: 6823984000:03:011:0010) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області.
07 липня 2014 року реєстраційною службою Славутського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823984000:03:011:0010.
23 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1358, згідно з яким ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 придбав земельну ділянку з кадастровим номером 6823984000:03:011:0010. Цього ж дня було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою вказаної статті передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).
Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).
За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 ЗК України).
Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 ЗК України).
Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14.
Відповідно до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
На підставі належних і допустимих доказів суди встановили, що спірна земельна ділянка має статус земельної ділянки лісогосподарського призначення та належить до земель ДП "Славутське лісове господарство".