1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



23 жовтня 2019 року

Київ

справа №9901/261/19

адміністративне провадження №П/9901/261/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді Юрченко В.П.,

Суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В.

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

позивач - ОСОБА_1,

представник відповідача - Карлаш Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,



ВСТАНОВИВ:



16.05.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1 у якому він, з урахуванням уточнень (а.с.124-128) просив:

- визнати протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) від 19.04.2019 в частині визначення рейтингових результатів виконаного 29.10.2019 практичного завдання на етапі іспиту у межах оголошеного 03.04.2017 конкурсу щодо добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, за якими ОСОБА_1 отримав 86 балів, а загалом 168,125 балів, а загальна суму визначеного балу, є необ`єктивним та неправомірним;

- зобов`язати ВККС України у пленарному складі переглянути рішення щодо результатів виконаного ОСОБА_1 іспиту практичного завдання у межах оголошеного 03.04.2017 конкурсу щодо добору кандидатів на посаду судді місцевого суду та оцінити виконану практичну роботу ОСОБА_1 з урахуванням Положення "Про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді", в тому числі шляхом порівняння виконаного практичного завдання із виконаними практичними завданнями конкурсантів, які отримали найвищі бали (перші 10) за єдиним об`єктивним критерієм: чи було кандидатами застосовано усі вимоги пункту 6 розділу 5 Положення, що має виявити рівень практичних навичок та умінь написання тексту судового рішення кандидатами з урахуванням повної відповідності виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам цього Положення, a також з урахуванням повної відповідності виконаного ОСОБА_1 практичного завдання вимогам статті 374 КПК України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.10.2018 він взяв участь в анонімному письмовому тестуванні, а також у виконанні практичного завдання. Рішенням відповідача від 19.04.2019 затверджені результати виконаних ним завдань, про що загалом було отримано 168,125 балів, з яких за письмове завдання - 82,125 бали, а за практичне завдання - 86. У зв`язку із чим, позивач був зарахований до резерву кандидатів на посади на посади суддів на заміщення вакантних посад суддів місцевих суддів.

Позивач вважає, що сума балів, визначена рішенням відповідача від 19.04.2019 за практичне завдання та, відповідно загальний бал за іспит, є необ`єктивною оцінкою, яка не відповідає Положенням про складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням ВККС України №211/зп-18 від 03.10.2018 (далі - Положення). Зазначено, що він досить тривалий час працює помічником судді у кримінальній колегії. За його кар`єру був як помічником місцевого суду, так й помічником судді касаційного суду, тому, вважає, що виконане ним практичне завдання не тільки відповідає встановленим формальним вимогам, а істотно перевищує розумні очікування щодо якості їх виконання. Крім того, умовне рішення було складено з урахуванням норм Положення, в якому визначені вимоги до написання такого виду документу, так як вбачається із ЄДРСР, цілковита більшість вироків як місцевих судів, апеляційних і касаційних судів складені саме за такою структурою, яку він використовував у проекті судового рішення. Що стосується дотримання правил орфографії та пунктуації, то він впевнений, що проект вироку викладено без істотних порушень.

Позивач переконаний, що рішення ВККС України від 19.04.2019 є дискримінаційним щодо нього, оскільки найкращий результат за виконане практичне завдання, яке оцінено в 118 балів, свідчить про нерівний підхід Комісії до оцінки практичних завдань різних учасників.

Тому позивач вважає, що рішення ВККС України від 19.04.2019, яким визначені рейтингові результати виконаного ним практичного завдання на етапі іспиту, де він отримав лише 86 балів, а загалом 168,125 балів є протиправним. Окремим аспектом протиправності рішення ВККС України від 19.04.2019 вважає позивач те, що воно не містить будь-яких мотивів щодо оцінки у 86 балів за виконане ним практичне завдання. Тому, можливість відповідача встановлювати будь-які оцінки за виконане практичне завдання без необхідності їх обґрунтування, є порушенням принципу верховенства права, а відсутність в Законі механізму захисту від можливого свавільного втручання в право на належне оцінювання свідчить про порушення права на захист.

Разом із вказаним позовом позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Вищій кваліфікаційній комісії суддів України проводити конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого загального суду у межах оголошеного 03.04.2017 конкурсу щодо добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, справа №9901/261/19 розподілена судді Юрченко В.П.

Суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. 20.05.2019 прийнято до свого провадження дану адміністративну справу і призначено її до розгляду в судове засідання на 19.06.2019 о 09:30 год.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 відмовлено ОСОБА_1 у забезпеченні позову у справі №П/9901/261/19 за його позовом до ВККС України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.10.2019 позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник ВККС України у судовому засіданні надав пояснення аналогічні, викладеним у письмовому відзиві (а.с.40-46), який міститься в матеріалах справи, де зазначив, що зазначені позивачем доводи у позовній заяві щодо необ`єктивності оцінки, отриманої ним за практичне завдання та в цілому за іспит є його суб`єктивною оцінкою, повністю необґрунтованими й такими, що не відповідають встановленим обставинам справи. Відповідно до норм чинного законодавства, повноваження Комісії щодо проведення кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як постійно діючого органу у системі судоустрою України. Отже, жоден інший суб`єкт чи орган не може втручатися у здійснення суб`єктом владних повноважень, визначеної законом компетенції Комісії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді. З урахуванням наведеного наголошує, що твердження позивача про відсутність будь-яких мотивів щодо правомірності оцінки, виконаного ним практичного завдання, що призвело до ухвалення Комісією протиправного рішення не заслуговують на увагу. ОСОБА_1 за складення анонімного тестування отримав - 82,125 балів, за виконання практичного завдання - 86 балів. В цілому на етапі іспиту позивач отримав - 168,125 балів, що складає більше 75 % максимально можливого бала за складення іспиту. На виконання вказаної норми закону, Комісією було оприлюднено інформацію, за результатами проведеного кваліфікаційного іспиту й місце кандидата на посаду судді ОСОБА_1 у визначеному Комісією рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, а позивача включено до резерву на заміщення вакантних посад суддів. Позивач не наводить доводів, не надає належних і допустимих доказів необґрунтованості мотивів, покладених Комісією в основу оскаржуваного рішення. Також ОСОБА_1 не зазначає, які саме неправомірні дії були допущені Комісією під час процедури проведення кваліфікаційного іспиту в межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03.04.2017 № 28/зп-17. Натомість, обставини спірних правовідносин свідчать про правомірність дій Комісії та законність прийнятого рішення. За таких обставин оскаржуване рішення Комісії від 19.04.2019 № 54/зп-19 прийняте з дотриманням процедури та визначених частиною другою статті 2 КАС України критеріїв для їх прийняття, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

У відповіді на відзив (а.с. 65-68) позивач вказує, що йому не зрозуміло, яким чином оцінена практична робота та здійснюється підрахунок балів за цей іспит. Позивач вважає, що його робота підлягає перегляду із застосуванням об`єктивного критерію на відповідність його роботи вимогам Положення та нормам КПК України. Позивач не погоджується із позицією представника відповідача про те, що його практична робота була перевірена у належний Законом спосіб, шляхом дослідження всіма членами Комісії.

09.09.2019 на адресу Суду надійшла заява/пояснення позивача про врахування додаткових даних під час вирішення справи по суті (а.с.69-73). Позивач вказує на те, що член ВККС України ОСОБА_12., який входив до колегії Комісії не зупинив, як-то вимагає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", адвокатську діяльність, а тому не міг виконувати функції члена ВККС України через несумісність. Також, член ВККС України ОСОБА_13 здійснює свої повноваження протиправно, оскільки призначений з порушенням вимог Закону. Крім того, позивач вказує, що він не оспорює саму процедуру оцінювання, проте він проти, щоб дискреція ВККС перетворювалась у свавілля, але наполягає, що робота кандидата має бути перевірена об`єктивно.

В заяві, яка була долучена до вказаної заяви/пояснення позивач, уточнюючи підстави позову, зазначає, що посилання на відсутність у національному законодавстві відповідної процедури оскарження рішення ВККС України не може бути перепоною для розгляду його скарги та позову. Крім того, за повідомленням ЗМІ, а також прес-служби деяких державних органів, в провадженні судів України (в тому числі КАС/ВС) перебувають справи щодо членів ВККС України предметом розгляду яких є відсутність повноважень у членів ВККС України на здійснення своєї діяльності. Так, згідно із висновку науково-правової експертизи від 25.04.2019 зроблений Радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, - у складі ВККС України залишаються вісім членів з шістнадцяти, повноваження яких не скінчились. Крім того, із ЗМІ позивачу стало відомо, що правоохоронними органами було розпочато розслідування за фактом можливого самовільного присвоєння владних повноважень вісьмома членами ВККС України (кримінальне провадження №62019100000000474), а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 . Щодо виконаного ним практичного завдання, то позивач зазначає, що в складі Комісії, яка оцінювала його роботу, не всі були фахівцями в галузі кримінального права та процесу.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Порядок зайняття посади суддею визначено розділом IV Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із приписами частини першої статті 70 Закону №1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:

1) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;

2) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.

Рішенням ВККС України від 03.04.2017 №28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

Відповідно до частини першої статті 72 Закону №1402-VIII добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, організації проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України щодо осіб спеціальної перевірки в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту.

У відповідності до частин 1-3 статті 78 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.

Рішенням Комісії від 08.10.2018 №220/зп-18 було призначено на 29.10.2018 складання анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, в якому приймав участь позивач.

Рішенням Комісії від 19.04.2019 №54/зп-19 затверджено:

1. Декодовані результати складеного кандидатами 29.10.2018 письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 08.10.2018 №220/зп-18;

2. Декодовані результати виконаного кандидатами 29.10.2018 анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду під час кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 08.10.2018 №220/зп-18;

3. Результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням Комісії від 08.10.2018 №220/зп-18;

4. Визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду;

5. Зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального суду кандидатів (а.с.52-54).

Із змісту вказаного рішення вбачається, що Комісія, із посиланням на наведені приписи Положення, яким передбачені максимально можливий бал за складення іспиту - 90 балів та бал за кваліфікаційний іспит за однією спеціалізацією - 210, і максимально можливий бал, що дорівнює 75-ти відсоткам вказаних показників, визначила мінімально допустимий бал за складання тестування - 67,5, а кваліфікаційного оцінювання за однією спеціалізацією - 157,5.

Згідно з вказаними додатками до рішення від 19.04.2019, витяги з яких знаходиться в матеріалах справи (а.с.55-59), ОСОБА_1 зайняв 231 місце в рейтингу, так як набрав за наслідками тестування, - 82,125 бала та 86 бала за виконане практичне завдання. Загальна кількість таких балів склала- 168,125.

Тобто, позивач визнаний таким, що успішно склав іспит, та був зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального суду кандидатів (а.с.59).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою та третьою статті 92 Закону Комісія є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Пунктами 6, 7 частини першої статті 93 цього Закону до повноважень Комісії віднесено, зокрема, затвердження порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, інші процедури виконання Комісією її функцій, а також проведення кваліфікаційного оцінювання.


................
Перейти до повного тексту