ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/19110/15
касаційне провадження №К/9901/11394/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 (головуючий суддя: Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі №826/19110/15 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаров Сергій Іванович (далі - Уповноважена особа Фонду або позивач) звернувся до суду з позовом до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС ТВП), Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Донецьке обласне відділення ФСС ТВП), в якому просив:
визнати незаконними дії Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
зобов`язати Донецьке обласне відділення ФСС ТВП здійснити фінансування ПАТ "КБ "УФС" для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі заявок-розрахунків ПАТ "КБ "УФС" за №№ 11 - 18 на загальну суму 126 787,12 грн на спеціальний накопичувальний рахунок ПАТ "КБ "УФС" (ЄДРПОУ 26444836) 32075419402 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області (код банку 321024), відкритому для зарахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
зобов`язати ФСС ТВП видати розпорядження щодо фінансування відповідача на підставі заявок-розрахунків ПАТ "КБ "УФС" за №№ 11-18 на загальну суму 126 787,12 грн на спеціальний накопичувальний рахунок ПАТ "КБ "УФС" (ЄДРПОУ 26444836) 32075419402 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області (код банку 321024), відкритому для зарахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення ФСС ТВП із заявами-розрахунками для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок Фонду, проте товариству з посиланням на пункт 2 Тимчасового положення фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 (далі - Порядок №595), відмовлено у наданні такого матеріального забезпечення. Позивачу роз`яснено, що фінансування ПАТ "КБ "УФС" за рахунок ФСС ТВП можливе лише після повернення території (м. Донецьк) під контроль органів державної влади. Позивач з такою відмовою не погоджується, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. З огляду на те, що позивач зареєстрований у м.Донецьку, що визначено окупованою територією, здійснити фінансування ПАТ "КБ "УФС" наразі є неможливим. Суд першої інстанції констатував, що відмовляючи у фінансуванні ПАТ "КБ "УФС", відповідачі діяли у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень, зокрема з дотриманням вимог пункту 2 Порядку №595, який на момент виникнення спірних правовідносин нечинним в судовому порядку не визнаний.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: зобов`язано Донецьке обласне відділення ФСС ТВП повторно розглянути лист-заяву ПАТ "КБ "УФС" в особі Уповноваженої особи Фонду №147/04-02-15 від 04.02.2016.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент розгляду питання щодо фінансування позивача Донецьке обласне відділення ФСС ТВП, посилаючись на вимоги пункту 2 Порядку №595, діяло у межах та у спосіб визначених законом повноважень. Однак, з огляду на визнання у судовому порядку цієї норми незаконною та нечинною, порушені права позивача у спірних правовідносинах підлягають захисту у спосіб зобов`язання Донецького обласного відділення ФСС ТВП повторно розглянути лист-заяву ПАТ "КБ "УФС".
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду апеляційної інстанції у зазначеній частині та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачі, отримавши від страхувальника заяви-розрахунки щодо надання матеріального забезпечення застрахованим особам, мали їх опрацювати та, не встановивши порушень, здійснити фінансування позивача. Відмова у здійсненні такого фінансування з підстав того, що позивач знаходиться у м.Донецьку, віднесеному до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки законодавство України, що регулює діяльність Фонду та порядок фінансування робочими органами Фонду страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам, змін не зазнало.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу суду касаційної інстанції від Донецького обласного відділення ФСС ТВП надійшли письмові заперечення на позов, у яких останній просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
ФСС ТВП правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Обставини справи свідчать, що ПАТ "КБ "УФС" зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 26444836) за адресою: 83050, м. Донецьк, просп. Миру, 5-б.
14.08.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №491 "Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС"; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
04.02.2015 ПАТ "КБ "УФС" в особі Уповноваженої особи Фонду Гончарова С.І. до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення ФСС ТВП та Донецького обласного відділення ФСС ТВП направлено лист-заяву за вих. №147/04-02-15 щодо здійснення фінансування заявника та надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФСС ТВП у сумі 126787,12 грн.
Фінансування позивач просив здійснити на спеціальний накопичувальний рахунок, відкритий в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області для зарахування коштів ФСС ТВП.
За результатами розгляду цієї заяви листом №04-16-282 від 26.02.2015 Донецьке обласне відділення ФСС ТВП з посиланням на пункт 2 Порядку №595 повідомило позивача, що у м. Донецьку органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а тому питання фінансування ПАТ "КБ "УФС" може бути вирішеним лише після повернення окупованої території під контроль органів державної влади України.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я регламентовані Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-XIV).
Пунктом 10 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що страховий випадок за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.
Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 16 Закону №1105-XIV застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Законодавцем передбачений вичерпний перелік відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме: у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності (стаття 23 Закону).
Відповідно до абзацу першого та другого пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XVI встановлено, що до завершення заходів, пов`язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.
Згідно з частиною першою та другою статті 34 Закону №1105-XIV фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.