?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1535/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивачів: Свириденка В.М.,
відповідача: не з`явились,
третьої особи 1: Гризона Р.М.,
третьої особи 2: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного дендрологічного парку "Софіївка" Національної академії наук України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019
у справі № 925/1535/17
за позовом військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, від імені якого діє Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Національного дендрологічного парку "Софіївка" Національної академії наук України;
2) Уманського національного університету садівництва,
про зобов`язання вчинити дії та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року військовий прокурор Черкаського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, від імені якого діє квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому, згідно з подальшим уточненням, просив:
- визнати недійсним державний акт серії ЯЯ №848373 на право постійного користування земельною ділянкою площею 26,0000 га по вул . Київській, 33, виданий Уманському державному аграрному університету 29.03.2007;
- скасувати реєстрацію за №030777900005 у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право постійного користування земельної ділянки;
- визнати недійсним державний акт серії ЯЯ №848395 на право постійного користування земельною ділянкою площею 10,0000 га по вул. Київській, 31, виданий Національному дендрологічному парку "Софіївка" 08.02.2007;
- скасувати реєстрацію за № 030777900001 у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право постійного користування земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані земельні ділянки є частиною земельної ділянки площею 510,6 га, яка перебуває на обліку у КЕВ м. Біла Церква та використовується військовими частинами та установами за призначенням, однак, вони були незаконно передані третім особам, що підтверджується судовими рішеннями.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.03.2019 позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, у зв`язку з тим, що прокурором не підтверджено наявності підстав до звернення з цим позовом.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 вказану ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
За висновком апеляційного суду прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства оборони України та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду Національний дендрологічний парк "Софіївка" Національної академії наук України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що апеляційним судом безпідставно скасовано ухвалу місцевого суду, адже в даному випадку прокурором не доведено наявності підстав для представництва Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, яка має власні повноваження для захисту своїх прав в суді.
У відзивах на касаційну скаргу прокурор та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква не погоджуються з доводами скаржника, просять залишити без змін оскаржувану постанову з огляду на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".