ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 12/116-12/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтенд" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (головуючий - Жук Г. А., судді: Дикунська С. Я., Мальченко А. О.) у справі
за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,
2) Публічного акціонерного товариства "Забір`я"
про визнання частково недійсним та скасування наказу, витребування майна та визнання права власності.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2012 року заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд) з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - РВ ФДМУ по Київській області) та Публічного акціонерного товариства "Забір`я" (далі - ПАТ "Забір`я", Товариство) про:
1) визнання недійсним та скасування наказу РВ ФДМ по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 "Про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство" в частині передачі ПАТ "Забір`я" наступних водних об`єктів: став нагульний №1 (Б), що розташований в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №2 (Б), що розташований в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №3, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №4, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №5, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №7, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №1, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №2, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №3, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №4, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №5, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №6, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №7, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний (зимувальний) №1-7, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.;
2) про витребування з незаконного володіння ПАТ "Забір`я" на користь держави в особі ФДМУ вказаних об`єктів та визнання за державою в особі Фонду права власності на них.
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що у порушення статті 6 Водного кодексу України (далі - ВК України) Товариству було передано у власність водні об`єкти, які у розумінні цього Кодексу є водними ресурсами та належать до виключної власності народу України і можуть надаватися тільки у користування, а оспорюваний наказ РВ ФДМУ по Київській області не відповідає вимогам статті 6 ВК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та статей 5, 7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2013 (суддя Ярема В. А.) у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог з огляду на те, що жодним з законів, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, не надано визначення терміну "став", а проведення КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області" на підставі наказу РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 державної реєстрації права власності ПАТ "Забір`я" свідчить про офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення у Товариства прав на таке нерухоме майно, а також про належність вказаних об`єктів (ставів) до об`єктів нерухомості у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того за ПАТ "Забір`я" було зареєстровано право власності не на водні об`єкти у розумінні статті 1 ВК України, а на нерухоме майно, що підтверджується паспортом "Прудового рыбного хозяйства" повносистемного товарного рибного господарства, розташованого у заплаві річки Бобриця у селах Липовий Скиток, Забір`я, Бобриця Київської області, а також у ПАТ "Забір`я" наявні державні акти на право користування землями, на території яких розташовані спірні стави, а також наявний дозвіл на спеціальне водокористування, що у розумінні статті 44 ВК України є забором води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 (головуючий - Мартюк А. І., судді: Зубець Л. П., Новіков М. М.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013 (головуючий - Запорощенко М. Д., судді: Акулова Н. В., Алеєва І. В.), рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
6. Постанова обґрунтовується тим, що майно (стави), передане на підставі оспорюваного наказу у власність ПАТ "Забір`я" як штучні водойми належать до водного фонду України, є водними об`єктами та виключно власністю народу України і можуть надаватися тільки у користування, тому розпорядження цими об`єктами не належало до компетенції державних органів приватизації. Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що перелік нерухомого майна, переданого у власність ПАТ "Забір`я" згідно з наказом РВ ФДМУ по Київській області від 02.06.1998 №5/25-7/27, оформлено як "Додаток №2 до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998р. №1450".
7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (головуючий - Синиця О. Ф., судді: Зеленіна В. О., Ткаченко Б. О.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 скасовано за нововиявленими обставинами, застосовано позовну давність до вимог прокурора, рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 залишено без змін.
8. Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015 (головуючий - Селіваненко В. П., судді: Бенедисюк І. М., Палій В. В.) відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Забір`я" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі №12/116-12/21. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі №12/116-12/21 скасовано, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у цій справі залишено в силі.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2019 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді: Дроботова Т. Б., Пільков К. М.) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтенд" (далі - ТОВ "Фронтенд") на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі № 12/116-12/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній з 15.12.2017, оскільки касаційна скарга особи, яка не брала участі у справі і вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, може бути подана на судове рішення лише після перегляду такого рішення в апеляційному порядку саме за її апеляційною скаргою.
10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фронтенд" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі №12/116-12/21.
11. Ухвала мотивована положеннями статей 91, 93, 101 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 261, 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про подання ТОВ "Фронтенд" апеляційної скарги на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, так як станом на час прийняття судових рішень у справі №12/116-12/21 ГПК України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017, не передбачав можливості повторного апеляційного або касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки. При цьому здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, свідчить про порушення принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, позаяк може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ "Фронтенд" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить цю ухвалу скасувати повністю і передати справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 254, 261, 287 та пункту 11 Перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) в силу норм чинного процесуального закону апеляційна скарга ТОВ "Фронтенд" повинна бути розглянута за правилами нової редакції ГПК України як така, що була подана вже після набуття чинності цієї редакцією; 2) рішення у цій справі не можна вважати остаточно визначеним в силу існування судового рішення між тими ж сторонами у аналогічній цивільній справі, а саме рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.09.2013 у справі №108/6930/12, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10.12.2013.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
14. ФДМУ у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваній ухвалі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15. За результатами проведеної прокуратурою Київської області перевірки законності використання земель водного фонду на території Київської області встановлено, що 13.05.1997 РВ ФДМ України по Київській області було прийнято рішення №2/22-ВП щодо приватизації Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я".
16. Наказом РВ ФДМ України по Київській області №5-25-7/27 від 02.06.1998 Державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство "Забір`я" було перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Забір`я" (далі - ВАТ "Забір`я") та затверджено статут ВАТ "Забір`я".
17. 02.12.2003 між РВ ФДМ України по Київській області та ВАТ "Забір`я" було підписано акт прийому-передачі державного майна у власність ВАТ "Забір`я".
18. Відповідно до переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ"Забір`я", складеного 02.06.1998, згідно з наказом РВ ФДМ України по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27, ВАТ "Забір`я" було передано зокрема: став нагульний №1 (Б), що розташований в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №2 (Б), що розташований в с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №3, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №4, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №5, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став нагульний №7, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №1, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №2, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №3, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №4, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №5, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №6, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний №7, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.; став вирощувальний (зимувальний) №1-7, що розташований в с. Забір`я Києво-Святошинського р-ну Київської обл.
19. 26.03.2009 та 11.06.2009 КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області" на підставі наказу РВ ФДМ України по Київській області від 02.06.1998 №5-25-7/27 за реєстраційними номерами 26858715 та 27513012 проведено державну реєстрацію права власності ПАТ "Забір`я" на вказане майно.
В подальшому ВАТ "Забір`я" було перейменовано на ПАТ "Забір`я".
20. 24.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) та TOB "Фронтенд" було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №46/К, за умовами пунктів 2.1, 2.2 якого банк відступив шляхом продажу новому кредитору належні банку грошові вимоги до позичальників, а новий кредитор набув в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор набуває усі права кредитора за кредитним договором від 28.11.2011, в тому числі вимагати погашення ПАТ "Забір`я" (боржником) кредитного боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення з боржника усього належного йому майна на користь нового кредитора.
Позиція Верховного Суду
21. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.