ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 26-30/109-09-3307
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Кушнір І. В., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
за участю представників:
скаржника - Данілов А. І.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (головуючий суддя Таран С. В., судді Будішевська Л. О., Мишкіна М. А.)
у справі № 26-30/109-09-3307
за позовом Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL
до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Агро" та Державна канцелярія Республіки Молдова
про визнання права власності,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Підприємство з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" (далі - відповідач, ДП "Санаторій Молдова") про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат № 4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат № 5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус № 3 (м. Одеса, вул. Посмітого, 2-В, літ. Д, загальною площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітого, 2 літ. А4, Б, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2920,9 кв.м).
2. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 07.08.2008 № 17, укладеного між Республікою Молдова в особі Агентства Публічної Власності при Міністерстві Економіки та Торгівлі та позивачем (далі - договір), останній є власником цілісного майнового комплексу "Санаторій Молдова". При цьому користування спірним нерухомим майном фактично здійснює відповідач, який не визнає право власності Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL на вказані об`єкти. Посилаючись на статтю 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач вважав, що його права та інтереси можуть бути захищені судом шляхом визнання права власності на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Суди розглядали справу неодноразово. За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду Одеської області від 21.07.2010, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010, позов задоволено повністю.
Визнано за Підприємством з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL право власності на нерухоме майно згідно переліку, а саме: газову котельню (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Г, літ. Ж-Ж1, загальною площею 1037,9 кв.м); пансіонат № 4 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-К, літ. В, загальною площею 191,6 кв.м); пансіонат № 5 (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Б, літ. Г, загальною площею 253,4 кв.м); будівлю басейну (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Е, літ. А1, загальною площею 2338,3 кв.м); клуб-столову (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Ж, літ. А2, А3, загальною площею 2301,7 кв.м); адміністративний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-Д, літ. И, загальною площею 731,7 кв.м); корпус № 3 (м. Одеса, вул. Посмітого, 2-В, літ. Д, загальною площею 4438,8 кв.м); головний корпус (м. Одеса, вул. Посмітного, 2-А, літ. А, загальною площею 3977,2 кв.м); будівлі (м. Одеса, вул. Посмітого, 2 літ. А4, Б, Е-Е1, Е2, З, К, Л, М, загальною площею 2920,9 кв.м) (далі - нерухоме майно); стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита у сумі 25 500 грн та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 312,50 грн.
4. За апеляційною скаргою особи, яка не була учасником справи (Державної канцелярії Республіки Молдова), рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі № 26-30/109-09-3307 переглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом.
20.03.2019 Південно-західний апеляційний господарський судом виніс постанову, якою апеляційну скаргу Державної канцелярії Республіки Молдова (особи, яка не брала участі у справі) задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі № 26-30/109-09-3307 скасовано. У задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземним капіталом "SDY-INVEST GRUP" SRL до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного головного підприємства "МЕДИСАН" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" про визнання права власності відмовлено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна канцелярія Республіки Молдова не була залучена до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд зазначив, що відсутні підстави для залучення до участі у даній справі осіб, за якими на час розгляду справи зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомого майна, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду саме на час його ухвалення, при цьому із низки інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що первинна реєстрація права власності на спірні об`єкти нерухомого майна у зазначених реєстрах була проведена у лютому місяці 2011.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 26-30/109-09-3307, Товариство з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" (далі - скаржник, ТОВ "Макстгруп") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2010 у справі № 26-30/109-09-3307 залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
6. Скаржник вказує на те, що оскаржуваною постановою безпосередньо вирішено питання про його права та майнові інтереси як власника нерухомого майна, що є предметом розгляду у даній справі (інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є у матеріалах справи (том. VII а.с. 2-21)), проте ТОВ "Макстгруп" не було залучено судом апеляційної інстанції до участі у справі, що є порушенням норм процесуального права.
7. Заявник касаційної скарги наголошує, що, поновлюючи строк на апеляційне оскарження особі, яка не була учасником справи - Державній канцелярії Республіки Молдова, суд апеляційної інстанції порушив норми пункту 13 частини 1 Розділу XI "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статтю 93 ГПК України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017). При цьому зазначає, що винесення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови після спливу 8 років з моменту ухвалення рішення місцевим господарським судом, не відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, принципу юридичної визначеності.
8. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови, порушив норми матеріального права, зокрема статті 11, 319, 322 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу Державна канцелярія Республіки Молдова просить залишити касаційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає її необґрунтованою.
10. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Розгляд клопотань
11. 15.10.2019 Державна канцелярія Республіки Молдова подала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване тим, що належним відповідачем по даній справі про визнання права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору від 07.08.2008 мала бути Республіка Молдова. Відповідно до пункту 5.1. договору від 07.08.2008 будь-які спори, що виникають між сторонами відносно цього договору, які не можуть бути вирішені мирним шляхом, будуть передані до компетенції судових інстанцій Республіки Молдова. Відтак, заявник вважає, що з урахуванням наявності іноземного елемента у спірних правовідносинах, заявлені у даній справі вимоги не належать до юрисдикції господарських судів України, а справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Проте наведені Державною канцелярією Республіки Молдова у клопотанні доводи не дають підстав для висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Так, імперативна норма частини шостої статті 302 ГПК України передбачає обов`язковість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли судове рішення оскаржується з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції. ТОВ "Макстгруп" не оскаржує постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 з підстав порушення предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Державна канцелярія Республіки Молдова у своєму клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду посилається не на порушення предметної чи суб`єктної юрисдикції, правила визначення якої регламентовано § 1 "Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів" глави 2 "Юрисдикція" розділу І "Загальні положення" Господарського процесуального кодексу України, а на неправильність визначення її підсудності - судам України за правилами господарського судочинства чи судам іншої держави (Республіки Молдова). Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 27.03.2019 у справі № 910/5430/18, це не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною шостою статті 302 вказаного Кодексу.
Більше того, відповідно частини другої статті 16 ("Виключна підсудність справ") Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення місцевим господарським судом) справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
12. 11.10.2019 Державна канцелярія Республіки Молдова подала клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, проте не раніше 25.11.2019 у зв`язку із незавершеним конкурсом, який проводиться урядовою комісією, по відбору представників інтересів держави в іноземних судових інстанціях і в міжнародних арбітражних установах відповідно до постанови уряду № 764/2012. Аналогічне за змістом (з посиланням на ті самі обставини щодо незавершеного конкурсу) клопотання Державної канцелярії Республіки Молдова про відкладення судового засідання (на строк до 15.10.2019) надійшло на адресу Касаційного господарського суду 19.08.2019 (ухвалою від 23.09.2019, якою було поновлено касаційне провадження у цій справі, судове засідання у цій справі призначене на 15.10.2019).
Касаційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення клопотання про відкладення судового засідання з огляду на таке.
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд (за участю представників) і в ухвалах Касаційного господарського суду від 11.07.2019 про відкриття касаційного провадження в даній справі та від 23.09.2019 (у цих ухвалах є посилання на те, що явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою).
За змістом пункту 10 частини третьої статті 2 та частини другої статті 114 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
При цьому, касаційна скарга у цій справі подана через Південно-західний апеляційний господарський суд 11.05.2019, зареєстрована у Верховному Суді 29.05.2019, заперечення щодо задоволення касаційної скарги були викладені у відзиві на касаційну скаргу, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги й за відсутності представників учасників справи.
До того ж, Державна канцелярія Республіка Молдова не надала будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ