ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1307/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14 серпня 2019 року (головуючий - Россолов В. В., судді - Склярук О. І., Хачатрян В. С.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця"
про зобов`язання здійснити поставку товару і стягнення з неустойки у розмірі 1 000 000 грн,
(за участю представників: позивача - Бажан В.П., довіреність; відповідача - Петько А.В., довіреність)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Підстави виникнення спору
1. Сторонами цього спору є Приватне акціонерне товариство" АПК-Інвест" (далі - ПАТ "АПК-Інвест" та/або Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавська паляниця" (далі - ТОВ "НВП "Полтавська паляниця" та/або Відповідач).
2. Спір стосується різного тлумачення сторонами спору дати укладення Договору поставки сої № 903 КЗ (далі - Договір), з яким безпосередньо пов`язаний момент виникнення зобов`язання щодо поставки товару. За Договором Відповідач зобов`язався поставити Позивачу 100 тон сої загальною вартістю 1 310 000,40 грн.
3. Позиція Позивача полягає в тому, що Договір було укладено 27.03.2018 року (аналогічна дата міститься на самому тексті Договору), а тому поставка сої повинна була відбутись до 10.04.2018. Відповідач поставки не здійснив взагалі, що і стало підставою для звернення до суду з вимогами виконати зобов`язання з поставки товару та сплатити неустойку за порушення строків поставки у розмірі 1 мільйон гривень.
4. Відповідач стверджує, що Договір було укладено 14.05.2018, а тому у нього не виникло і не могло виникнути зобов`язання щодо поставки сої до 10.04.2018. У такому разі сторони мають визначити нову дату поставки. Відповідно, якщо Відповідач не порушив свої зобов`язання з поставки сої, оскільки новий строк його виконання сторони не визначили, відсутні підстави для сплати неустойки.
Хронологія подій
5. 16 березня 2018 року Позивач надсилає Відповідачу електронного листа, в якому перелічує вимоги до якості товару та вказав перелік документів, які Відповідач має надіслати для укладення договору (копія статуту, свідоцтво платника ПДВ та ін.). Того ж 16 березня 2018 року Відповідач надсилає відскановані копії відповідних документів Позивачу.
6. 27 березня 2018 року Позивач надсилає Відповідачу проект Договору та пропонує переглянути його умови. 30 березня 2018 року Позивач пропонує підписати проект Договору та разом із засвідченими статутними документами привезти Договір в офіс Позивача в понеділок.
7. 04 квітня 2018 року Відповідач привозить два примірники Договору в офіс Позивача. Вказані примірники підписані Відповідачем, на них міститься його печатка.
8. 04 травня 2018 року Позивач направляє Відповідачу претензію, констатуючи відсутність поставки товару та вимагає до 12.00 07 травня 2018 року повідомити про запланований графік поставок.
9. 07 вересня 2018 року Позивач направляє Відповідачу аналогічну за змістом претензію, повторно констатуючи відсутність поставки та інформуючи про свій намір звернутись до суду за захистом порушених прав.
10. 07 вересня 2018 Відповідач направляє Позивачу відповідь, в якій зазначає, що отримав два примірники Договору з підписом та проставленою печаткою Позивача лише 14 травня 2018 (посилається на дані з сайту Укрпошти щодо відслідковування листа Позивача, в якому знаходився підписаний примірник Договору). Тобто, за твердженням Відповідача, станом на 10 квітня 2018 року (строк поставки сої) Договір між сторонами ще не був укладений, що унеможливлює здійснення поставки товару.
11. 24 жовтня 2018 Позивач звертається до суду з вимогами щодо: (1) зобов`язання негайно у повному обсязі виконати умови договору поставки №903 КЗ від 27.03.2018 та специфікації №1 від 27.03.2018, а саме здійснити на користь позивача поставку 100 тон сої на суму 1 310 000,40 грн.; (2) стягнення з відповідача на користь позивача 1 000 000 грн. неустойки за порушення строку поставки товару.
Умови укладеного між сторонами спору Договору
12. Постачальник (Відповідач) зобов`язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені цим договором поставити покупцю (Позивач) окремими партіями, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові культури, сою, а також дозволені до застосування та зареєстровані в України компоненти для комбікормів (товар), в асортименті, кількості, за цінами і характеристиками, зазначеним у відповідних додатках до договору Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору ( п.1.1).
13. У розумінні цього договору під партією цього товару сторони визначають будь-яку кількість товару по одному виду, властивостям (показникам якості та безпеки), який призначений для поставки і підтверджується відповідними супровідними документами (п.1.2).
14. Постачальник зобов`язується поставити товар за цим договором у строк, визначений у відповідній специфікації ( п.2.1). Додатком № 1 до договору № 903 КЗ є Специфікація № 1 від 27.03.2018 року. Згідно вказаної Специфікації № 1 сторони дійшли згоди щодо поставки сої у кількості 100 тон на суму 1 310 000 грн. з ПДВ. до 10.04.2018 року.
15. Постачальник зобов`язаний передати Покупцю Товар у строки, обумовлені в цьому Договорі і зазначені у відповідних Специфікаціях ( п. 4.2, 4.2.1)
16. У разі несвоєчасної поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 5 (п`ять) % від суми не поставленого Товару за відповідною Специфікацією за кожен день прострочення поставки (п.5.3).
17. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, з проставлянням печаток сторін і діє до 31.12.2020 року. Цим сторони підтверджують, що впродовж строку цього договору використовуватимуть у своїй господарській діяльності печатки, в зв`язку з чим, відповідно до ч.3 ст. 6 та ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, узгодили обов`язковість скріплення договору, всіх додатків до нього, первинних документів, тощо печатками сторін (п.8.1).
ХІД РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Узагальнений зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
18. Позивач стверджував про укладення між сторонами договору № 903 КЗ саме 27.03.2018 та невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару у встановлений у специфікації строк - до 10.04.2018, внаслідок чого позивач на підставі пункту 5.3 договору нарахував неустойку за порушення строку поставки товару в сумі 1 000 000 гривень.
19. У свою чергу Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що 27.03.2018 не є датою фактичного укладення Договору, оскільки датою набрання ним чинності є дата підписання сторонами (пункт 8.1 договору). Так, підписаний зі свого боку примірник Договору Позивач направив Відповідачу 08.05.2018 та отриманий Відповідачем лише 14.05.2018, тобто вже після спливу строку поставки товару, вказаного в Специфікації - 10.04.2018. Оскільки іншого терміну поставки між сторонами після підписання договору не погоджено, то з боку Відповідача відсутнє прострочення строку поставки товару
20. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13 травня 2019 року у позові відмовлено повністю.
21. Суд першої інстанції погодився з аргументами відповідача та встановив наступне: (1) вказана в тексті Договору дата - 27.03.2018 - не є датою його укладення та підписання його сторонами, оскільки з боку Відповідача текст договору підписаний лише 02.04.2018; (2) відповідно до дослідженого судом поштового конверту, підписаний Позивачем примірник договору був направлений Відповідачу 08.05.2018, а отриманий останнім 14.05.2018; (3) виходячи з такого, Договір було укладено і підписано сторонами вже після спливу встановленого в специфікації строку поставки товару, що виключає застосування до Відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу за порушення строку поставки та покладення на нього зобов`язання здійснювати цю поставку.
Узагальнений зміст та мотиви рішення суду апеляційної інстанції
22. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволений повністю. Зобов`язано відповідача здійснити на користь позивача поставку 100 тон сої на суму 1 310 000, 40 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 000 000 грн. неустойки.
23. Дослідивши зміст електронного листування сторін, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що узгодження сторонами умов договору відбувалось до 30.03.2018 і станом на 02.04.2018 спірний договір ще не був укладений внаслідок його не підписання Позивачем. Проте, Відповідач, заперечуючи виникнення обов`язку з поставки товару, не довів факт непідписання договору Позивачем у період з 02.04.2018 по 10.04.2018. Наданий відповідачем поштовий конверт з датою направлення кореспонденції 08.05.2018 є неналежним доказом підписання позивачем договору після 10.04.2018, оскільки не містить опису вкладення, що унеможливлює встановлення змісту отриманого відповідачем поштового відправлення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи, що містяться в касаційній скарзі Відповідача
25. Суд апеляційної інстанції у порушення вимог статті 269 ГПК України вийшов за межі заявлених у справі позовних вимог та доводів апеляційної скарги, допустивши припущення щодо можливого укладення договору поставки у період з 02.04.2018 по 10.04.2018, тоді як Позивач наполягав на даті укладення договору саме 27.03.2018. Фактично судом апеляційної інстанції не встановлено доказів, якими підтверджується момент укладення договору поставки, а отже, рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях, які не заявлялись Позивачем, а навпаки заперечувались, оскільки останній стверджував про підписання договору 27.03.2018.
26. Установивши здійснення відповідачем оферти щодо укладення договору 02.04.2018, апеляційний суд всупереч приписам статей 640, 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не врахував, що саме Позивач має довести акцептування цієї оферти у спосіб, визначений сторонами в договорі - шляхом підписання договору та проставляння печатки підприємства, чого останнім зроблено не було, оскільки у справі відсутні докази отримання Відповідачем належним чином оформленої відповіді на пропозицію укласти договір.