ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/117/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
прокурора - Гришиної Т. А. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України),
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області
на ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.04.2019 (суддя Ворожцов А. Г.) і постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 (Сіверін В. І. - головуючий, судді Терещенко О. І., Слободін М. М.) у справі
за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Трейд"
про зобов`язання повернути земельну ділянку.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У лютому 2019 року керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради (далі - міськрада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Трейд" (далі - ТОВ "Сіті Трейд") про зобов`язання товариства повернути міськраді земельну ділянку (кадастровий номер 4412900000:06:030:0086) площею 0,2391 га (далі - спірна земельні ділянка), передану в оренду на підставі договору оренди землі від 04.09.2008 (далі - договір оренди землі) і зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.10.2008 за № 040841900332.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.09.2008 між міськрадою і ТОВ "Сіті Трейд" укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування спірну земельну ділянку для будівництва триповерхового торгівельного комплексу. Строк дії договору оренди землі закінчився 21.07.2011; міськрада відмовила у поновленні цього договору, оскільки будівництво не було розпочато. Проте у порушення умов договору оренди землі ТОВ "Сіті Трейд" земельну ділянку не повернуло, акта прийому-передачі не підписало.
Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із позовом у цій справі прокурор зазначає те, що міськрада, як орган, уповноважений державою здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах, не здійснює захисту законних інтересів держави, що відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.04.2019 у справі № 913/117/19, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, позов прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що міськрада, в особі якої в інтересах держави звернувся прокурор із позовом у цій справі до суду, має підстави і можливість самостійно захищати свої права щодо повернення спірної земельної ділянки. При цьому самого лише твердження, наведеного у позовній заяві прокурора, про те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
У цьому разі позивач не довів необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтував підстав для звернення до суду від імені суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, не надав необхідних доказів, які підтверджували би наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", тому у цій справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження прокурора, що міськрада неналежним чином здійснює захист свої прав, є безпідставним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.04.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі № 913/117/19, заступник прокурора Харківської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Підставами для скасування ухвали і постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 13, 131-1 Конституції України, статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статей 53, 123, 129 ГПК України.
7. Заявник касаційної скарги зазначає, що чинним законодавством передбачено право прокурора на звернення до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органами місцевого самоврядування відповідних повноважень. Підставою для представництва в суді інтересів держави у спірних правовідносинах є безпідставне користування ТОВ "Сіті Трейд" спірною земельною ділянкою незважаючи на закінчення строку дії договору оренди землі, що суперечить інтересам держави.
8. Скаржник зауважує, що незважаючи на закінчення строку дії договору оренди землі міськрада як орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, протягом останніх 8 років не вжила жодних заходів для повернення спірної земельної ділянки. На думку скаржника, така бездіяльність міськради призвела не тільки до безпідставного користування спірною земельною ділянкою протягом 2011- 2019 років, а і до недоотримання коштів місцевим бюджетом.
9. Заявник касаційної скарги також звертає увагу на те, що прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у листі від 06.02.2019 № 1086вих19 повідомив міськраду про намір пред`явити позов, проте міськрада не висловила бажання самостійно звернутися до суду з позовною заявою.
10. Скаржник вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що прокурор повинен надавати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального законодавства, як, наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду стосовно службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо. Так, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 14.02.2018 у справі № 925/1277/16, від 29.05.2018 у справі № 917/2118/16, скаржник наголошує, що оскільки у цьому разі відбулося порушення інтересів держави, а міськрада не здійснює їх захисту, прокурор не тільки мав право, а й був зобов`язаний звернутися із позовом у цій справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.
Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
12. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
13. За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
14. Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
15. На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
16. За змістом частин 3-5 статті 53 цього Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
17. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.
18. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
19. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
20. У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
21. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
22. Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
23. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
24. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.