ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 910/2968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Поліщук Ю.В. (довіреність № Ц/6-63/273-18 від 28.12.2018),
відповідача: Проценко О.М. (довіреність б/н від 21.03.2019),
третьої особи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019
та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019
у справі № 910/2968/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Віер Глобал Партнерс, Л. П. (VR GLOBAL Partners, L. P.)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця",
про визнання договору частково недійсним,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") (за участю третьої особи - Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця") про визнання недійсними: п. 2.2. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3763/2-1 від 29.12.2011; п.п. 3.5. та 3.8. кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 20-3388/2-1 від 28.09.2012 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії; п. 3.9. кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 20-3780/2-1 від 29.12.2011 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії.
Позов мотивовано тим, що під час укладення спірних пунктів не було дотримано процедуру погодження залучення кредитів державними підприємствами, передбачену Порядком погодження залучення державними підприємствами, в тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 809 від 15.06.2011, та Порядком погодження здійснення державними підприємствами, що входять до сфери управління Міністерства інфраструктури України, залучення кредитних ресурсів, затвердженим наказом Міністерством інфраструктури України № 64 від 22.04.2011.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 (суддя Котков О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Гончаров С.А., Чорна Л.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 (колегія суддів у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.) постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції Верховний Суд зазначив, що судами не здійснено аналіз спірних пунктів договору на предмет їх відповідності п. 6.9 договору та п. 7 Порядку № 809 від 15.06.2011, не з`ясовано отримання позичальником за договором погодження Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України у письмовій формі на внесення змін до умов кредитного договору шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін та доповнень (від 29.12.2011 та 28.09.2012). Також, судами не встановлено чи є підтвердженням отримання таких погоджень листи Міністерства інфраструктури України від 27.12.2011 та Міністерства фінансів України від 29.12.2011 при тому, що умовами договору передбачено, що зміни до договору потребують окремого погодження відповідним уповноваженим органом.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.), у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 замінено відповідача у справі з ПАТ "Промінвестбанк" на його правонаступника - Віер Глобал Партнерс, Л. П. (VR GLOBAL Partners, L. P.).
Судами обох інстанцій встановлено, що Міністерство інфраструктури України, листом № 11494/11/10-11 від 27.12.2011 повідомило Укрзалізницю та Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-західна залізниця") про те, що розглянуло листи Укрзалізниці від 23.12.2011 №ЦЗЕ-11/2493 та від 12.12.2011 №ЦЗЕ-11/2362 щодо погодження умов залучення ДГТО "Південно-західна залізниця" довгострокових кредитних ресурсів (відновлювальна кредитна лінія). Відповідно до документів, поданих на розгляд Міністерству, залучення планується здійснити шляхом укладання кредитних договорів, зокрема, з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на загальну суму 91,25 млн. доларів США на наступних умовах: термін користування кредитом - 3 роки, відсоткова ставка - 11,0% річних.; комісійні платежі відсутні, забезпечення виконання - майнові права у співвідношенні 1:3,34; цільове призначення кредиту - виконання програми капітальних інвестицій. Відповідно до Порядку №809 від 15.06.2011, Міністерство погодило ДГТО "Південно-західна залізниця" зазначені умови залучення довгострокового кредиту. Одночасно, з метою захисту інтересів державного підприємства, рекомендовано "при укладенні кредитного договору п.3.9 виключити, в п.5.5 зменшити розмір штрафу".
Також Міністерство фінансів України листом №31-12110-103-10/33215 від 29.12.2011 надало погодження ДАЗТ "Укрзалізниця" (за результатами розгляду листа №ЦЗЕ-11/2365 від 12.12.2011) на здійснення довгострокових внутрішніх запозичень ДТГО "Південно-західна залізниця" шляхом укладення кредитних договорів, зокрема, з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк": сума кредитів 91,25 млн. доларів США, строк користування кредитними коштами: 3 роки, відсоткова ставка 11,0% річних; комісійні платежі відсутні, забезпечення: застава майнових прав у співвідношенні 1:3,34; мета: виконання програми капітальних інвестицій та перекредитування діючих запозичень; за умови, якщо не будуть перевищені відповідні показники фінансового плану підприємства на 2011 рік.
Між ДТГО "Південно-західна залізниця" та ПАТ "Промінвестбанк" 29.12.2011 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3763/2-1, відповідно до п. 2.1. якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 12 500 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Пунктом 2.2. кредитного договору визначено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 22.12.2014.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що за наявності заборгованості по кредиту та/або плати за кредит, сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит; в другу чергу сплаті підлягає нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим договором.
Заборгованість за кредитом, строк сплати якої ще не настав, погашається позичальником в строк, передбачений п. 2.2 цього договору.
Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинна відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Сторони встановлюють, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно зі встановленою черговістю.
З підписанням цього договору відповідно до законодавства України позичальник надає банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором. Банк інформує позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до абз. 2 п. 3.8. кредитного договору позичальник доручає банку за здійснення операції з купівлі, обміну та продажу валюти, списати кошти в еквіваленті суми комісійної винагороди банку за здійснення відповідної операції з поточного рахунку в національній валюті позичальника № 2600830118655/980, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито позичальником у банку, код банку 300012, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито позичальником у ПАТ "Промінвестбанк". У випадку відсутності коштів для оплати комісійної винагороди на зазначених рахунках, позичальник доручає банку здійснити списання коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих у банку, код банку 300012, або відкритих у ПАТ "Промінвестбанк" в еквіваленті суми комісійної винагороди банку по курсу банку на день списання та здійснити продаж/обмін іноземної валюти за курсом банку на день здійснення операції.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, отримання погодження Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України, скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 6.1. кредитного договору).
В пункті 6.9 договору сторонами передбачено, що всі зміни та доповнення до цього договору щодо мети, обсягу і строку залучення кредиту, виду забезпечення виконання зобов`язань, плати за користування кредитом, обов`язків, прав та відповідальності сторін, а також реструктуризації боргових зобов`язань вносяться за погодженням Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України у письмовій формі, набувають чинності з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, та є невід`ємними частинами цього договору.
Між ДТГО "Південно-західна залізниця" та ПАТ "Промінвестбанк" 29.12.2011 укладено договір № 20-3780/2-1 про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3763/2-1 від 29.12.2011, яким розділ 3 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3763/2-1 від 29.12.2011 доповнено п. 3.9., за умовами якого позичальник зобов`язується забезпечити щомісячні надходження грошових коштів на поточні рахунки у банку у розмірі не менше 300 000 000 гривень. У разі порушення (невиконання) позичальником з будь-яких підстав зобов`язань, передбачених цим пунктом, банк має право стягнути з позичальника штраф у розмірі 20 000 гривень за кожен випадок не виконання. Сплата штрафу не звільняє позичальника від належного виконання зобов`язань за цим договором.
Також між ДТГО "Південно-західна залізниця" та ПАТ "Промінвестбанк" 28.09.2012 укладено договір про внесення змін та доповнень № 20-3388/2-1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-3763/2-1 від 29.12.2011, внесено зміни в п. 2.2. кредитного договору та викладено його в редакції: кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 22 грудня 2014 року.
За умовами п. 3.5. кредитного договору, в редакції договору про внесення змін та доповнень № 20-3388/2-1 від 28.09.2012 сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості (згідно зі встановленим пріоритетом - зверху вниз): на погашення прострочених до сплати понад 31 день процентів за користування кредитом; на погашення простроченої до сплати понад 31 день суми комісійної винагороди; на погашення прострочених до сплати не більше ніж на 31 день процентів користування кредитом; на погашення простроченої до сплати не більше ніж 31 день суми комісійної винагород: на погашення простроченої до сплати суми кредиту; сплата нарахованих процентів за користування кредитом; сплата нарахованої комісійної винагороди; сплата суми кредиту; сплата неустойки (пені, штрафів).
Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.
За змістом п. 3.8. кредитного договору, в редакції договору про внесення змін та доповнень № 20-3388/2-1 від 28.09.2012 позичальник доручає банку за здійснення операції з купівлі, обміну та продажу валюти списати кошти в еквіваленті суми комісійної винагороди банку за здійснення відповідної операції з поточного рахунку в національній валюті позичальника № 26009601002255, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито позичальником у банку, код банку 300012, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито позичальником у ПАТ "Промінвестбанк". У випадку відсутності коштів для оплати комісійної винагороди на зазначених рахунках, позичальник доручає банку здійснити списання коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих у банку, код банку 300012, або відкритих у ПАТ "Промінвестбанк" в еквіваленті суми комісійної винагороди банку по курсу банку на день списання та здійснити продаж/обмін іноземної валюти за курсом банку на день здійснення операції.
Посилаючись на те, що ДТГО "Південно-західна залізниця" отримало погодження від Міністерства фінансів України та Міністерства інфраструктури України, однак всупереч ним в укладеному договорі встановлений менший строк користування кредитними коштами, ніж 3 роки, що є додатковим навантаженням на фінансове становище боржника, а договорами про внесення змін та доповнень змінено пункти 3.5, 3.8 договору та доповнено його пунктом 3.9, проте вказані зміни не погоджені Міністерством фінансів України та Міністерством інфраструктури України, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості доводів позивача, що п.п. 2.2, 3.5, 3.8, 3.9 кредитного договору укладені з порушенням вимог п. 7 Порядку № 809 від 15.06.2011, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та наявності, у зв`язку з цим, підстав для визнання вказаних пунктів договору недійсними. Однак, оскільки позивачем заявлено вимоги з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, у задоволенні позовних вимог відмовлено на підставі пропуску позовної давності.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове - про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи скаржника зводяться до того, що суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку щодо пропуску позивачем позовної давності, оскільки позивач, як нова юридична особа, зареєстрована лише 21.10.2015, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, позивач не мав правових підстав для звернення до суду за захистом порушеного права до 21.10.2015, оскільки раніше вказаної дати, як суб`єкт господарювання та учасник господарських правовідносин, не існував. Також позивач не є стороною за договором кредиту від 29.11.2011, у зв`язку з чим встановлення початку строку давності для позивача саме 29.12.2011 є помилковим.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.10.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.10.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.10.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на правильність зроблених ними висновків та помилковість доводів скаржника. Також відповідач посилається на постанови Верховного Суду у справах № 910/2974/18, № 910/2969/18, № 910/2966/18, № 910/15456/17, № 910/15457/17, № 910/14018/18 та № 910/14021/18, які, за його твердженнями, є аналогічними справі № 910/2968/18.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.