ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 188/59/16-ц
провадження № 61-10286св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В.А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична-особа підприємець ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 листопада 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Калиновського А. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів і неустойки.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 9 листопада 2013 року між ним та відповідачем укладений договір на встановлення металопластикових конструкцій № 457.
На виконання умов договору він обрав металопластикові конструкції з профілем "Rehau" та замовив у постачальника одні правосторонні двері розміром 2810х2400 та 14 вікон, сплативши постачальнику 30 800 грн, що становить 70% від загальної суми, яка складає 44 000 грн з урахуванням доставки та монтажу. Грошові кошти у сумі 13 200 грн були сплачені ним у вересні 2014 року.
Позивач вказував на те, що доставка та монтаж вікон проводились постачальником у січні 2014 року, а дверей - у вересні 2014 року та за його відсутності. Будівельні роботи в будинку закінчились у грудні 2014 року і тоді ж була підключена опалювальна система. Після завершення всіх будівельних робіт він виявив, що на вікнах збирається конденсат та замість правосторонніх дверей постачальник встановив лівосторонні. У зв`язку з цим він неодноразово звертався до відповідача, однак останній ігнорував його звернення. 10 серпня 2015 року він направив постачальнику письмову вимогу про усунення недоліків, отриману постачальником 26 серпня 2015 року, в якій просив протягом 14 днів з моменту отримання вимоги усунути зазначені недоліки, а саме замінити металопластикові двері з лівосторонніх на правосторонні і з?ясувати причину появи конденсату на металопластикових вікнах. Постачальник недоліки не усунув, відповіді не надав.
Також позивач зазначає, що постачальник не надавав відомості про властивості товару, не попереджав про можливе збирання конденсату на вікнах, підвіконнях, а також про те, що через вікна буде погана видимість.
З урахуванням уточнених у травні 2016 року позовних вимог, позивач просив розірвати договір на встановлення металопластикових конструкцій № 457, укладений 9 листопада 2013 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, стягнути з відповідача на його користь грошові кошти за металопластикові конструкції з урахуванням підвищення цін - 86 566,30 грн та 55 000 грн неустойки, відшкодувати судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2016 року, ухваленим у складі судді Полубан М. П., позов задоволено.
Розірвано договір на встановлення металопластикових конструкцій № 457, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 9 листопада 2013 року.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість металопластикових конструкцій з урахуванням підвищення цін на день подачі позову - 86 566,30 грн та 55 000 грн неустойки.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач на виконання умов договору встановив позивачу металопластикові вікна склопакетом товщиною 24 мм, що є порушенням умов як договору, укладеного сторонами, так і будівельних норм, яких відповідач має дотримуватись. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав, що саме внаслідок недотримання будівельних норм на металопастикових вікнах під час їх експлуатації збирається конденсат, тому дійшов висновку про істотне порушення умов договору і наявність правових підстав для задоволення позову.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 листопада 2016 року заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із недоведеністю.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що договір у частині про встановлення металопластикових вікон, укладений сторонами 9 листопада 2013 року, виконаний у січні 2014 року. Доказів того, що саме з вини відповідача порушені права позивача як споживача, матеріали справи не містять, тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 листопада 2016 року скасувати та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не з?ясував фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, не надав належної оцінки зібраним у справі доказам, а також залишив поза увагою п. 4.1 договору, за яким передбачено товар, що постачається, повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам і вимогам, встановленим чинним законодавством України для відповідних товарів. Позивач вказує на те, що металопластикові конструкції встановлені відповідачем не з тими технічними характеристиками.
Позиція інших учасників справи
У січні 2017 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення апеляційного суду залишити без змін як законне і обґрунтоване.
Посилався на безпідставність тверджень відповідача стосовного того, що металопластикові конструкції встановлені не з тими технічними характеристиками, оскільки доказів невідповідності встановлених металевопластикових конструкцій стандартам і вимогам, а також наявності у них недоліків позивач не надав. Матеріали справи містять додаток до договору, в якому зазначено всі властивості, характеристики товарів, їх виробника, вартість і сертифікати. Позивач власноручно підписав договір та додатки як є невід?ємну його частку, що є підтвердженням свідомо здійсненого вибору щодо конкретних металопластикових конструкцій 24 мм. Посилаюсь на те, що позивач сплатив йому кошти у розмірі, визначеному договором, а він доставив та встановив металопластикові конструкції, які вибрав позивач самостійно, просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 27 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана справа передана до Верховного Суду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 9 листопада 2013 року ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на встановлення металопластикових конструкцій № 457.
Пунктом 1.1 договору визначено, що постачальник пропонує замовнику металопластикові конструкції з наступних профілів: Salamander, Rehau, WDS, Win-Tehe. Замовник самостійно обирає матеріал та конфігурацію кожної конструкції (пункт 1.2 цього договору).
У 2014 році постачальником доставлено та встановлено товар, який був обраний замовником, а саме металопластикові конструкції - вікна і двері.
Після встановлення металопластикових конструкцій замовником виявлені недоліки, а саме те, що на металопластикових вікнах збирається конденсат, а металопластикові двері не правосторонні, як замовляв позивач, а лівосторонні. Вказані недоліки усунені не були.
10 серпня 2015 року позивач направив письмову вимогу відповідачу про безоплатне усунення вказаних недоліків, яка також залишена без виконання.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що відповідач не надав відомості про властивості товару, встановив металопластикові вікна не з тими технічними характеристиками і у подальшому недоліки не усунув, тому, на думку позивача, договір має бути розірваний з відшкодуванням збитків та неустойки.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Суд першої інстанції встановив характер правовідносин, що виникли між сторонами, і вважав, що за своєю природою укладений сторонами договір № 457 є договором побутового підряду.
З такими висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний суд.
Також апеляційний суд погодився з тим, що замовник, виявивши недоліки при встановленні металопластикових вікон, пред`явив вимогу до відповідача про усунення недоліків, на яку відповідач не відреагував, виявлені недоліки не усунув.
Проте колегія суддів апеляційного суду вважала, що підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору та відшкодування збитків відсутні з огляду на наступне.
Статтею 865 ЦК України передбачено, що за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів