ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/13526/13-а
адміністративне провадження №К/9901/8056/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року (суддя Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року (судді: Ганечко О.М. (головуючий), Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.) у справі № 826/13526/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі - позивач, ТОВ "АТ Каргілл") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач, контролюючий орган, Міжрегіональне ГУ ДФС - ЦО ОВП) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000444050.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а господарські операції позивача з контрагентом мали реальний товарний характер, що підтверджується належними первинними документами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 08.08.2013 № 0000444050 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем не було доведено та не було надано належних та достатніх доказів того, що здійснені позивачем господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ "АТ Каргілл" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АТ Каргілл" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП " 777-Наталі" за період з 01.01.2012 по 31.05.2013. За результатами перевірки складено Акт від 29.07.2013 за № 29/40-50/20010397.
В Акті перевірки відповідачем зазначено наступні порушення допущені позивачем: п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1, п. 137.1, ст. 137 Податкового кодексу України, включено до складу валових доходів доходи отримані від операцій з продажу, які не спричиняють реального настання правових наслідків, в результаті чого позивачем було завищено валові доходи за період, що перевірявся на загальну суму 83 759,00 грн в т.ч. за 3 квартал 2012 року - 57 583,00 грн, за 4 квартал 2012 року - 26 176,00 грн, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, включено до складу валових доходів доходи отримані від операцій з продажу, які не спричиняють реального настання правових наслідків, в результаті чого підприємством було завищено витрати на загальну суму 7 739 660,00 грн, в т.ч. за 3 квартал 2012 року - в сумі 4 657 073,00 грн, за 4 квартал 2012 року - в сумі 3 082 587,00 грн.
Відповідачем на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2013 № 0000444050, яким за позивачем визначено податкове зобов`язання, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2 411 609,00 грн (за основним платежем - 1 607 740,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 803 870,00 грн).
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець), з одного боку, та ПП " 777-Наталі" (Продавець), з іншого боку, було укладено відповідні договори на придбання насіння соняшника. Суди попередніх інстанцій встановили, що з наданих позивачем документів, якими позивач обґрунтовує реальність господарських операцій із ПП " 777-Наталі", неможливо встанови ким поставлено товар та того, що даний товар було отримано саме від ПП " 777-Наталі", подані позивачем документи належним чином неоформлені, а деякі з них є нечитабельними.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не було належним чином виконано умови договору, відповідних первинних документів (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, банківські виписки, докази поставки товару, докази відвантаження товару, книги обліку виданих довіреностей, реєстри продажу товарів та інші документи, які підтверджують реальність виконання послуг/отримання товару), оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем до перевірки контролюючому органу надано не було, як і не було їх надано суду першої інстанції та апеляційної інстанції.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних єдиного реєстру податкових накладних та податкових накладних, отриманих контролюючим органом від ГВПМ Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС ПП " 777-Наталі" реалізовано в серпні - грудні 2012 року та в березні 2013 року соняшника та сої у загальній кількості 18 643,26 т. (соняшника у кількості 18 587,02 т. та сої 56,24 т.). Згідно з оперативними даними Головного управління статистики у Кіровоградській області урожайність соняшника по Компаніївському району у 2012 році становила 1,6 т./га. Отже, максимально можлива урожайність ПП " 777-Наталі" у 2012 році могла бути лише 471,904 т. (294,94га * 1,6 т./га), але ПП " 777-Наталі" було реалізовано 18 587,02 т. соняшника (урожайність 63,02 т./га), що перевищує середню урожайність за 2012 рік в 39,4 рази. Для того, щоб виростити 18 587,02 т. соняшника на земельних площах 294,94 га ПП " 777-Наталі" потрібно було його вирощувати протягом 39 років (18 587,02 т. / 471,904 т.) за умови, що цей соняшник протягом цього часу не повинен був реалізовуватись. Крім того, для накопичення та зберігання такої кількості соняшника необхідно мати відповідні місця зберігання (по місткості та умовам зберігання). Для вирощування сої у кількості 56,24 т. у ПП " 777- Наталі" взагалі відсутні відповідні земельні площі (рілля).
Листом ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 16.07.2013 №5 921/10/09- 020 повідомлено, що в користуванні ПП " 777-Наталі" в період 2012 року перебувало лише 294,94 га ріллі, тобто 33 земельні частки паї на яких підприємством було вирощено 793 ц - кукурудзи, 336 ц - соняшнику та 650 ц - сої. Таким чином, судами встановлено, що обсяг постачання сільськогосподарської продукції за серпень-грудень 2012 року та березень 2013 року у значній мірі не відповідає тим земельним площам, які використовуються ПП " 777-Наталі" для вирощування сільськогосподарської продукції.
Судом першої інстанції було надіслано Судовий запит № 826/13526/13-а від 22.10.2013 до відділу Держкомзему у Компаніївському районі ГУ Держкомзему у Кіровоградській області про надання інформації стосовно того, чи видавалася Довідка від 04.09.2012 за підписом начальника Відділу Держкомзему у Компаніївському районі ГУ Держкомзему у Кіровоградській області С. Капінос ПП " 777-Наталі" та чи використовує земельну ділянку ПП " 777-Наталі" та в якій площі. На адресу суду першої інстанції надійшло повідомлення від Відділу Держкомзему у Компаніївському районі ГУ Держкомзему у Кіровоградській області вих. 1690/01/01-11 від 01.11.2013 (вх. 03-4/77458/13 від 08.11.2013), в якому повідомлялося, що Довідка від 04.09.2012 за підписом начальника Відділу Держкомзему у Компаніївському районі ГУ Держкомзему у Кіровоградській області С. Капінос видавалася ПП " 777-Наталі" та станом на 01.01.2012 у його користуванні перебуває земельна ділянка площею 294,94 га ріллі.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги ТОВ "АТ Каргілл" цитує норми матеріального та процесуального права, вказує порушення допущені відповідачем під час проведення перевірки та невідповідність викладених ним висновків у акті перевірки фактичним обставинам, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень Кодексу адміністративного судочинства щодо дотримання судами при розгляді справи обов`язкових принципів адміністративного судочинства та обов`язкової для використання національними судами практики Європейського суду з прав людини, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції приписів суду касаційної інстанції викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2015 року та наданих позивачем належним чином оформлених первинних документів на підтвердження реальності здійснення ним господарських операцій з ПП " 777-Наталі", що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина друга статті 3.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.