ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №803/1071/17
адміністративне провадження №К/9901/2351/17, К/9991/2353/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Пліша М.А., суддів: Шинкар Т.І., Большакової О.О. від 06.11.2017
у справі № 803/1071/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі також - ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, викладеної у листі від 06.07.2017 № К-3834/0-2424/0/6-17, та зобов`язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області.
2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, викладеної у листі від 06.07.2017 № К-3834/0-2424/0/6-17. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області.
4. 04.12.2017 до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшла касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, в якій просить таку в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
5. 11.12.2017 до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшла касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, в якій просить таку скасувати та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2017.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017.
7. В подальшому справу передано на розгляд Верховному Суду.
8. 02.01.2018 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017.
10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 23.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із письмовою заявою про надання йому як учаснику антитерористичної операції дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Старолішнянської сільської ради Іваничівського району для ведення особистого селянського господарства, додавши до заяви копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції.
12. Листом від 06.07.2017 №К-3834/0-2424/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повідомило позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2016 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" ГУ Держгеокадастру у Волинській області сформовано перелік земельних ділянок, які мають надаватись безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ кварталу 2017 року. Зазначений перелік земельних ділянок розміщено на офіційному сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Оскільки, у зазначеному переліку відсутні земельні ділянки в межах Іваничівського району, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства не є можливим.
13. 22.06.2017 на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" ГУ Держгеокадастру у Волинській області видано наказ №113 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року, на території Волинської області". Згідно з інформацією про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області передбачено 84 земельних ділянки, загальною площею 25,37 га, у Ковельському та Старовижівському районах. Вказана інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Держгеокадастру у Волинській області. При цьому, у сформованому переліку земельних ділянок, які можуть передаватися в межах норм безоплатної приватизації на території Волинської області, відсутні земельні ділянки в межах Іваничівського району.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що у червні 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області. Однак відповідач необґрунтовано та безпідставно відмовив йому у задоволення такої.
15. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що з 07.06.2017 змінився порядок передачі земель державної власності у власність громадян, оскільки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", відповідно до якої органи Держгеокадастру формують перелік земельних ділянок та визначають площу, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області. Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області на офіційному веб-сайті оприлюднена інформація про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області. Даний перелік земельних ділянок затверджений наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області №113 від 22.06.2017 і у ньому не передбачено виділення земельних ділянок у власність громадян в межах Старолішнянської сільської ради Іваничівського району, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у задоволенні заяви.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку місце розташування земельної ділянки, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою якої звернувся позивач (на території Старолішнянської сільської ради Іваничівського району), не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки зазначена земельна ділянка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" та наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22.06.2017 не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області. З огляду на викладене, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України.
17. Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" не встановлено заборону надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати інші, ніж зазначені у переліку, земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації. Оскільки позивачем подано необхідні документи та з огляду на те, що вказана ним земельна ділянка, яка знаходиться за межами населених пунктів можлива для виділення громадянам, то у відповідача не було підстав відхиляти його заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, посилаючись лише на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними". При цьому відповідача необхідно зобов`язати повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу для виготовлення проекту землеустрою, оскільки такими повноваженнями наділене саме Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що дії Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо відмови йому у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки є протиправними, дійшов помилкового висновку, що належним способом захисту його прав буде зобов`язання позивача повторно розглянути відповідну його заяву. Так, суд апеляційної інстанції не врахував, що за наслідками розгляду відповідної заяви позивача відповідач уже прийняв рішення про відмову у задоволенні такої, яке судом визнано протиправним. Формулювання резолютивної частини у такий спосіб дає можливість відповідачу трактувати її у довільній формі та не призведе до повного та беззаперечного поновлення прав позивача.
19. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що з 07.06.2017 змінився порядок передачі земель державної власності у власність громадян, оскільки Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними". Місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки зазначена земельна ділянка відповідно до вищевказаної Постанови та наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 22.06.2017 №113 не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області. Не надаючи позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення такої земельної ділянки, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області є обґрунтованою, оскільки суд не може приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
22. Згідно з положенням частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини 4 статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
23. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
25. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
27. Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
28. Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.
29. Учасникам бойових дій (до яких відносяться особи, визначені статтями 5, 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") надаються відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
30. Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
31. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
32. Згідно з положеннями частини 7 даної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.