ПОСТАНОВА
Іменем України
24 жовтня 2019 року
Київ
справа №2а-0770/1090/11
адміністративне провадження №К/9901/19281/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року (суддя Рейті С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В., Дяковича В.П.) у справі № 2а-0770/1090/11 (№ 876/2786/16) за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю Прокуратури Закарпатської області про застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації та проведення азартних ігор, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Ужгороді (після реорганізації Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області) (надалі позивач, податковий орган) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач, Підприємець) про застосування до відповідача фінансової санкції у вигляді штрафу та конфіскації належних йому гральних автоматів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проведеною перевіркою встановлено надання послуг з організації і проведення азартних ігор (прийняття готівкових коштів у відвідувачів для проведення азартних ігор з використанням грального обладнання, видача готівкових коштів після проведення азартної гри), та зазначене порушення є підставою для застосування до відповідача визначеної статтею 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" санкції у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат та стягнення такої в дохід Державного бюджету з конфіскацією грального обладнання.
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, рішення суду апеляційної інстанції, яке, зокрема, є предметом цього касаційного перегляду прийнято в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року, в задоволені позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт перевірки та письмові пояснення свідків не містять відомостей щодо належності гральних автоматів відповідачу, як не містять і інформації та доказів організації та проведення азартних ігор саме ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У запереченні на касаційну скаргу представник відповідача посилається на неналежність та недопустимість доказів, недоведеність обставин справи, отже неможливість задоволення позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що 7 жовтня 2010 року працівниками ДПА у Закарпатській області проведено перевірку грального закладу, що розташований за адресою АДРЕСА_1 суб`єкта господарської діяльності Підприємця (відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 2 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 - орендодавцем та відповідачем - орендарем), у результаті якої виявлено порушення Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", а саме: проведення азартної гри з метою отримання прибутку, що зафіксовано в акті від 7 жовтня 2010 року № 007069.
Як зазначено в акті, при перевірці встановлено надання послуг в сфері грального бізнесу, здійснення діяльності з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку всупереч норми Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", а саме: прийняття готівкових коштів у відвідувачів для надання послуг грального бізнесу. 7 жовтня 2010 року службовими особами МВПМ ДПІ у м. Ужгороді проведено огляд грального залу, під час якого виявлено три гральні апарати у робочому стані, підключені до мережі живлення, на яких здійснювалася гра двома громадянами (що підтверджується протоколом огляду від 7 жовтня 2011 року).
18 жовтня 2010 року відділенням ВЗБГЕ Ужгородського МВПМ ДПІ у м. Ужгороді відмовлено у порушенні кримінальної справи за статтею 212 Кримінального кодексу України за фактом виявлення залу гральних автоматів, через які проводилась організація грального бізнесу, у зв`язку з відсутністю складу злочину за пунктом 2 частини 1 статті 6 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з даною постановою гральні апарати не належать відповідачу, а тому в його діях відсутнє порушення вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", так як в ході проведеної перевірки ВДСБЕЗ Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області встановлено, що власником гральних апаратів є ОСОБА_3
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", у цьому законі терміни вживаються у такому значенні: 1) гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; 2) азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. До азартних ігор не відносяться, в т.ч. гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); 3) організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку; 4) організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор; 5) учасники азартних ігор - фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх.