ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №818/8880/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3338/18
К/9901/3339/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
при секретарі: Горбатюку В.С.,
за участю представника відповідача: Кошеленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Наумівський спиртовий завод" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 та Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 (суддя - Бондарь С.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 (головуючий суддя - Філатов Ю.М., судді: Водолажська Н.С., Тацій Л.В.) у справі № 818/8880/13-а за позовом Дочірнього підприємства "Наумівський спиртовий завод" до Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Дочірнє підприємство "Наумівський спиртовий завод" (далі - ДП "Наумівський спиртовий завод") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Сумська ОДПІ) № 0000552201/856 від 13.08.2013, № 0001172201 від 12.11.2013, № 0001182201 від 12.11.2013.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 рішення суду першої інстанції скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 000055201/856 від 13.08.2013 в сумі 332892,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0001182201 від 12.11.2013 в сумі 2082254,75 грн., та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001172201 від 12.11.2013 в сумі 8310904,00 грн. суми донарахування податку на додану вартість та 2082254,75 грн. фінансових санкцій. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову ДП "Наумівський спиртовий завод" відмовлено. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 залишено без змін.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДП "Наумівський спиртовий завод" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014.
В обґрунтування своїх вимог ДП "Наумівський спиртовий завод" зазначає, що правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" та ТОВ "Три-А" на підставі належно оформлених первинних документів, а доводи податкового органу про безтоварність та фіктивність господарських операцій є непідтвердженими належними документальними доказами. Вирішуючи даний спір судом апеляційної інстанції було безпідставно відхилено, як доказ реальності спірних операцій, подані позивачем документи (журнали обліку ввозу-вивозу сировини, обліку довіреностей, обліку бензину на денатурацію тощо), не досліджено належним чином зміни майнового стану учасників розглядуваних операцій, наслідком чого стало прийняття неправильних по суті спору рішень. Судом апеляційної інстанції не звернуто увагу на невідповідність загальної суми виключеного податкового кредиту сумі задекларованого податкового кредиту, а також необґрунтованість застосування штрафних санкцій в розмірі 50 % з огляду на відсутність доказів повторного визначення донарахування податку.
Сумська ОДПІ також звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 в частині задоволення позовних вимог й прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що оформлені документи за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "Блоксоюз" не мають юридичної сили і доказовості, оскільки складені з порушенням вимог чинного законодавства. Відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) є підставою для створення умов, яких платники податків не мали намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що призвело до відображення у податковому кредиті та витратах, тобто проведені операції носять "безтоварний" характер. У вересні 2012 року ДП "Наумівський спиртзавод" включило до податкового кредиту суму податку на додану вартість 6854,00 грн. по матеріальних витратах (електроенергія та газ), понесених в період підготовки до виробництва та в період вимушених простоїв (незавершене виробництво), що не відносяться до господарської діяльності підприємства, але судом не надано правової оцінки вказаним обставинам. Позивачем включено до складу податкового кредиту у відповідних періодах податок на додану вартість на загальну суму 50458,00 грн. з вартості придбаної сірчаної кислоти, яка використана при виробництві біоетанолу понад встановлені норми та не відноситься до господарської діяльності. В порушення підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.8.1 пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України підприємством завищено собівартість виготовлених та реалізованих товарів за рахунок перевитрат сірчаної кислоти при виробництві біоетанолу на загальну суму 252297,00 грн. (пільга з податку на прибуток). Підприємству обґрунтовано нараховано по списаній кредиторській заборгованості податкове зобов`язання в листопаді 2012 року в сумі 45793,00 грн.
Відповідачем було заявлено клопотання про заміну Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на її процесуального правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Сумській області.
Позивач та відповідач не скористалися своїм правом та не надали відзив на касаційні скарги, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Представник ДП "Наумівський спиртовий завод" в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Сумською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Наумівський спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.
За результатами проведеної перевірки Сумською ОДПІ складено акт від 23.07.2013 №54/22/00375208/04, в якому, зокрема, відображено висновок про порушення позивачем підпунктів 14.1.11, 14.1.13, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135,підпункту м138.8.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 8728648,00 грн. та зменшено відємне значення, яке враховане у зменшення податкового боргу за липень 2012 року на суму 332892,00 грн.
На обґрунтування цього висновку, Сумська ОДПІ посилається на те, що на підтвердження виконання умов договору поставки від 22.12.2011 №22.12.11 по придбанню меляси бурякової в ході перевірки не було надано товарно-транспортних накладних, які б свідчили про рух сировини до місць її зберігання від продавця (постачальника) ТОВ "Група компаній "Техінвестсервіс" до покупця ДП "Наумівський спиртзавод". Цим самим не підтверджено перехід права власності від продавця до покупця, як того потребують умови договору. Відповідно до наданих для перевірки документів не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій, з урахуванням оперативності проведення операцій.
В обґрунтування неправомірність формування податкового обліку за наслідками господарських операцій з ТОВ "Три-А" та ТОВ "Блоксоюз" відповідач послався на податкову інформацію зазначених постачальників, в яких викладено висновок про відсутність у них трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, не встановлено фактів передачі товарів від контрагентів - продавців, у зв`язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товарів, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів та встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій, стосовно ТОВ "Блоксоюз" має стан "З" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Податковим органом вказано, що ДП "Наумівський спиртзавод" у вересні 2012 року включило до податкового кредиту суму податку на додану вартість 6854,00 грн. по матеріальних витратах (електроенергія та газ), понесених в період підготовки до виробництва та в період вимушених простоїв (незавершене виробництво), що не відносяться до господарської діяльності підприємства.
Крім того, підприємством включено до складу податкового кредиту у відповідних періодах податок на додану вартість на загальну суму 50458,00 грн. з вартості придбаної сірчаної кислоти, яка використана при виробництві біоетанолу понад встановлені норми та не відноситься до господарської діяльності.
За порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України податковим органом здійснено донарахування зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 18155,00 грн. по списаній кредитній заборгованості.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки, та з урахуванням результатів адміністративного оскарження, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0000552201/856 від 13.08.2013, згідно з яким ДП "Наумівський спиртовий завод" зменшено від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 332892,00 грн.,
№ 0001172201 від 12.11.2013, згідно з яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 8388461 грн. та нараховано штрафну санкцію в сумі 2097115,25 грн.;
№ 0001182201 від 12.11.2013 про нарахування штрафної санкції в сумі 2097115,25 грн.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.
Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.
Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.