ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №804/1928/16
адміністративне провадження №К/9901/44156/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., судді Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Кононенка О.В. від 21 лютого 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 27 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі також - відповідач, Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №003-03727-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк";
- зобов`язати Уповноважену особу фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (далі також - ПАТ "Дельта Банк") за рахунок ФГВФО та надати до ФГВФО додаткову інформацію про позивача для внесення даних до Загального Реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів ФГВФО.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно не включено позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, посилаючись на те, що правочин укладений між позивачем та банком ПАТ "Дельта Банк" є нікчемним відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірний правочин укладений банком під час дії заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом з підстав віднесення банку до проблемних постановою Національного банку України, яка була обов`язковою до виконання. Суди попередніх інстанцій вважають, що відповідач дійшов правильного висновку щодо нікчемності вчиненого між позивачем та банком правочину відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/1928/16, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Шарапу В.М. та Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
26 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено додаткову угоду №1 до договору №003-03727-260215 від 26 лютого 2015 року, в якій сторони домовились внести зміни до пункту 1.8 договору.
Того ж дня ОСОБА_2 переказав на рахунок позивача № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "Дельта Банк", кошти в сумі 6 000,00 доларів США.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51, яким запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 08 квітня 2015 року №71 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02 вересня 2015 року (включно), а рішенням від 03 серпня 2015 року №147 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02 жовтня 2015 включно.
За наслідками засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПAT "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15 вересня 2015 року, та відповідно до наказу відповідача від 16 вересня 2015 року №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідачем направлено позивачу лист від 23 вересня 2015 року №8821/315, яким повідомлено позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №003-03727-260215 від 26 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У зв`язку з невключенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта банк", вона звернулась до суду з даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що між скаржником та ПАТ "Дельта банк" укладено договір строкового вкладу за програмою "Найкращий від Миколая", тобто відповідно до поточних на той час ринкових умов та внутрішніх правил банку, які були доступними будь-якому вкладнику ПАТ "Дельта банк", у зв`язку з чим такі правочини не надають та не можуть жодним чином надати кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Скаржник, укладаючи вищезазначений договір з банком, не міг отримати від останнього переваги чи пільги. Судами неправильно застосовано пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
07 серпня 2017 року від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що договір банківського вкладу, укладений з позивачем, є нікчемним відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки позивачу надано перевагу, яка полягала у можливості внесення коштів на депозитний рахунок від третьої особи. Судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку доказам у справі та правомірно відмовлено в задоволені позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої та апеляційної інстанції, якими відмовлено у задоволені позову не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також -Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку позивача, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу, знаходилась сума 6 000,00 доларів США.
Кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахування із рахунку іншої фізичної особи у ПАТ "Дельта Банк".
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.