ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
Київ
справа №805/759/15-а
адміністративне провадження №К/9901/5277/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало до суду позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 № 0000303710 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в сумі 1 031 556 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 515 778 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган не має підстав зменшувати позивачу від`ємне значення та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість лише з огляду на те, що згідно з даними АС "податковий блок" контрагенти позивача не задекларували податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Позивач вчинив реальні господарські операції, які підтверджені первинними документами, та сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих платниками податку на додану вартість.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 28.04.2015 задовольнив позов, визнав недійсним та скасував податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 № 0000303710 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в сумі 1 031 556 грн.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2015 залишив без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2015.
Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального і процесуального права. Посилаючись на обставини, що вказані в акті перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.07.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 11.10.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 15.10.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Підставою для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2014 № 0000303710 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в сумі 1 031 556 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 515 778 грн слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 22.10.2014 № 1215/28-1037-10/00191129 камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року, про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та від`ємного значення за липень 2014 року в сумі 1 031 556 грн та завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року в сумі 1 031 556 грн.
Контролюючий орган вважає, що позивач завищив податковий кредит за липень 2014 року, сформований на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників товарів/послуг - КП "Компанія "Вода Донбасу", Донецька залізниця, ДП "ЛНВВК", ТОВ "Компанія ВВС", оскільки за результатами опрацювання податкових періодів установив розбіжность між податковим кредитом позивача та податковими зобов`язаннями зазначених контрагентів, яка зумовлена тим, що контрагенти таких зобов`язань за липень 2014 року не задекларували.
Аналіз пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України свідчить, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податку в результаті придбання товарів/послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання товарів/послуг у постачальника повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.