ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №812/1473/16
адміністративне провадження №К/9901/20766/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі №812/1473/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" до Державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ в місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 позов задоволено частково.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017.
В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" застосовано всі передбачені законом заходи щодо належного повідомлення податкового органу про те, що підприємства виникли обставини непереборної сили та неможливості виконувати обов`язки щодо сплати єдиного внеску. Позивач вказує, Донецьким апеляційним адміністративним судом у тому ж складі по справі №812/1232/16 залишено без змін постанову суду першої інстанції, якою задоволено позов про скасування застосування штрафних санкцій за неподання звітів з єдиного внеску. На думку позивача, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки позивач звільнений від обов`язку виконувати зобов`язання як платника єдиного внеску, визначені Законом України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на підставі Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
У свою чергу, податковий орган надав заперечення на касаційну скаргу, де вказує, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов`язок платника, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Оскільки у ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 8ʼ901ʼ757,47грн., відповідач наголошує на правомірності винесення спірної вимоги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №812/1473/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №812/1473/16 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 попередній розгляд справи призначено на 22.10.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" перебуває на обліку ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
05.09.2014 позивач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.
17.10.2014 позивач на виконання вимог пункту 9 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" подав заяву про звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 зазначеного закону на період з 14.04.2014.
11.12.2014 відповідач листом №15196/12-14-17-03/03 повідомив позивача, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
10.08.2016 податковим органом винесено вимогу №Ю-392-17 про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 8901757,47грн.
Позивачем було використано право на позасудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження вимоги до податкових органів вищого рівня.
24.10.2016 рішенням ГУ ДФС у Луганській області №585/10/12-32-10-01-09 скаргу залишено без розгляду.
Вважаючи, що вказані рішення податкових органів прийняті із порушенням норм чинного законодавства ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернулось до суду з позовом у якому просило:
визнати противоправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2016 № Ю-392-17;
зобов`язати ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області зарахувати сплачені з 01.01.2016 грошові кошти в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу;
зобов`язати ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області виключити з інтегрованої картки позивача заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що утворилась до 01.01.2016, а також внаслідок зарахування сплачених з 01.01.2016 грошових коштів в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не у відповідності з призначенням платежу.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 позов задоволено частково. Визнано противоправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2016 № Ю-392-17. Зобов`язано ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області зарахувати сплачені ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" грошові кошти з 01.01.2016 за платіжними дорученнями в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу. У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції посилався на те, що незалежно від розповсюдження на позивача положень спеціальних нормативних актів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов`язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" застосовано не було. Як вказав суд, подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки спірним є питання правомірності прийняття (формування) податкової вимоги відповідачем на підставі даних інтегрованої картки платника ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідач покликається на положення частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" згідно якої платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади. Частиною дванадцятою статті 9 цього Закону визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.