ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №640/20569/18
адміністративне провадження №К/9901/12872/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН""
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року (головуючий суддя - Бояринцева М.А.)
та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ганечко О.М., судді - Федотов І.В., Коротких А.Ю.)
у справі №640/25069/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН""
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН"" (далі - Товариство, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН"", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 04 квітня 2018 року №630185/34240626 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.03.2018 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН"";
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.03.2018 №18 подану ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН"";
- стягнути на користь ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРДЕН"" суму судового збору у розмірі 1 762 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2019 року позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу строк до десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, позовну заяву повернуто позивачу. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, при цьому не наведено поважних причин його пропуску, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та передати справу на розгляд до окружного адміністративного суду м. Києва. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної становить 1095 днів, не залежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове врегулювання спору, а також, що строки, визначені у ст. 102 ПК України, застосовуються не лише щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, а й щодо оскарження будь-якого рішення податкового органу.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Частинами 3, 4 статті 122 КАС України Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.