ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №202/451/17(2-а/202/53/2017)
адміністративне провадження №К/9901/39418/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2017 року (головуючий суддя - Волошина Є.В.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мельник В.В., судді - Сафронов С.В., Чепурнов Д.В.)
у справі №202/451/17
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваної постанови з огляду на те, що вона була прийнята за відсутності позивача і останній не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що доводи позивача про неналежне повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи про адміністративні правопорушення спростовуються матеріалами справи, а також вказали, що позивач оскаржує виключно порядок прийняття спірної постанови, в той час, як відповідачем наведено обґрунтовані доводи на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1. 165-1 КУпАП.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає про протиправність оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки остання прийнята з грубим порушенням норм законодавства, а саме без належного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
16 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 20 вересня 2016 року №1992/13-03/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем порядку обліку доходів і витрат, а саме: включення до складу витрат 2013-2015 року суму витрат, не підтверджених документально, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 270 735, 60 грн, в тому числі за 2013 рік - 127 792, 24 грн, 2014 рік - 140 071, 26 грн, 2015 рік - 2 872, 10 грн, неналежне ведення книги обліку доходів та витрат, а також порушення порядку нарахування до бюджету єдиного внеску на загальну суму 123 197, 23 грн, в тому числі за 2013 рік - 35 405, 07 грн, 2014 рік - 81 147, 98 грн, 2015 рік - 6 644, 18 грн.
07 листопада 2016 року відповідач направив на адресу позивача: АДРЕСА_1 , лист №2433/10/04-64-13-03, яким запросив ОСОБА_1 16 листопада 2016 року о 16 год. 00 хв. для складання та підписання протоколів про адміністративні правопорушення, що підтверджується копією фіскального чеку про оплату послуг поштового зв`язку від 07.11.2016.
16 листопада 2016 року ОСОБА_1 для складання та підписання протоколів про адміністративні правопорушення не з`явився, про що складено акт неявки №2544/13-03/3108303339 від 16.11.2016 року.
Головним державним ревізором Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Кебус М.В. на підставі Акту перевірки складено протоколи серії АХ №073558 та АХ №073558, якими встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 порядку обліку доходів і витрат, що містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1641 КУПАП, та порядку нарахування єдиного внеску, що містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 1651 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 18 листопада 2016 року 16 год. 00 хв. про що повідомлено позивача за адресою: АДРЕСА_1, лист №2433/10/04-64-13-03.
18 листопада 2016 року у зв`язку з неявкою позивача справа розглянута без його участі. За результатами її розгляду, заступником начальника Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії РМ №370739, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.