ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/910/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Булгакової І.В.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лисенко В.О. (договір №14-202 від 17.05.2019)
відповідача - Кислощук Я.С. (договір №007.18р.-281218 від 22.12.18)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Волинської області від 26.03.2019 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут"
про стягнення 18 683 200,45 грн.
У зв`язку з відрядженням судді Колос І.Б. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.10.2019, який наявний в матеріалах справи.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" 15 027 233,33 грн. пені, 2 407 985,62 грн. інфляційних втрат, 1 247 981,50 грн. 3% річних.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на порушення відповідачем умов договору №16-103-Н на купівлю - продажу природнього газу від 30.12.2015.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.03.2019 у справі №903/910/18 (суддя Дем`як В.М.) у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №903/910/18 (колегія суддів у складі: Гудака А.В, Філіпової Т.Л., Олексюка Г.Є.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
5. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить суд ухвалені у справі рішення Господарського суду Волинської області від 26.03.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наголошує, що суди проігнорували вільне волевиявлення сторін, наведене у пункті 6.1 договору №16-103-Н, згідно з яким сторони визначили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу. В той час як підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
7. Крім того, скаржник не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо неможливості впливу відповідача на порядок і строки проведення розрахунків із позивачем, зважаючи на спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов`язку здійснювати розрахунки між продавцем і постачальником природного газу виключно із застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на правову позицію, наведену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/16072/16, в якій суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217, встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов`язань сторін у частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них.
8. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 204, 527, 625, 627, 629, 654 ЦК України та частини 5 статті 236 ГПК України, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить залишити рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Волиньгаз Збут" (покупець) укладено договір №16-103-Н від 30.12.2015 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до пункту 2.1 якого (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.04.2016 до договору) продавець зобов`язується передати у власність покупцю в січні - вересні 2016 року природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити.
11. Згідно з пунктом 1.2. договору природній газ використовується покупцем виключно для наступної реалізації побутовим споживачам.
12. Відповідно до пункту 2.1. договору сторони погодили обсяги постачання природного газу, які згідно додаткових угод №1 від 31.01.2016, №2 від 29.02.2016, № 3 від 31.03.2016, № 4 від 30.04.2016 до 176282,896 тис. куб. м, в тому числі по місяцях кварталів у гривнях: у січні 56841,668, у лютому 36229,758, у березні 35696,470, у квітні 16500,000, у травні 7300,000, у червні 5950,000, у липні 5645,000, у серпні 5 000,000, у вересні 7 120,000.
13. Відповідно до пунктів 3.2- 3.4 договору приймання-передача природнього газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі. Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
14. У пунктах 5.1. та 5.2. договору (в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2016 до договору купівлі - продажу природного газу №16-103-Н від 30.12.2015) сторонами обумовлено ціну на природній газ, яка становить 6879,00 грн. за 1000 куб. м. в т.ч. ПДВ 20%.
15. Пунктом 6.1 договору встановлено, що у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий період.
16. У пункті 6.2 договору зазначено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.
17. За наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця.
18. Відповідно до пункта 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
19. Згідно з пунктом 11.1 додаткової угоди №4 від 30.04.2016 договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
20. Судами встановлено, що на виконання умов цього договору, за період з січня по вересень 2016 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а ТОВ "Волиньгаз Збут" прийняло природній газ на загальну суму 871 008 189,07 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.01.2016 за спожитий у січні 2016 року природний газ на суму 212044124,75 грн.; від 29.02.2016 за спожитий у лютому 2016 року природний газ на суму 162690158,60 грн.; від 31.03.2016 за спожитий у березні 2016 року природний газ на суму 181179414,41 грн.; від 30.04.2016 за спожитий у квітні 2016 року природний газ на суму 102405986,71 грн.; від 31.05.2016 за спожитий у травні 2016 року природний газ на суму 49906595,69 грн.; від 30.06.2016 за спожитий у червні 2016 року природний газ на суму 35759656,50 грн.; від 31.07.2016 за спожитий у липні 2016 року природний газ на суму 37938477,86 грн.; від 31.08.2016 за спожитий у серпні 2016 року природний газ на суму 41018305,78 грн.; від 30.09.2016 за спожитий у вересні 2016 року природний газ на суму 48075468,77 грн.
21. Водночас, впродовж січня-грудня 2016 року на виконання вимог постанови КМУ №20 від 11.01.2005, між ТОВ "Волиньгаз Збут", Головним управлінням Державної казначейської служби у Волинській області, Департаментом фінансів Волинської ОДА та ПАТ НАК "Нафтогаз України" оформлено та підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а саме: № 703 від 19.02.2016 на суму168000000,00 грн., №1939 від 22.07.2016 на суму 16555734,87 грн., №1941 від 22.07.2016 на загальну суму 6463070,92 грн., №1942 від 22.07.2016 на загальну суму 88291929,08 грн., №1959 від 22.07.2016 на загальну суму 62849564,77 грн., №2197 від 18.08.2016 на загальну суму 17401893,13 грн., №2328 від 15.09.2016 на загальну суму 8155624,30 грн., №2614 від 20.10.2016 на загальну суму 9494191,30 грн., № 2616 від 20.10.2016 на загальну суму 40000000,00 грн., №2617 від 20.10.2016 на загальну суму 40000000,00 грн., №2618 від 20.10.2016 на загальну суму 33707387,23 грн., №2619 від 20.10.2016 на загальну суму 35000000,00грн., №2848 від 17.11.2016 на загальну суму 74749942,75 грн.
22. Судами встановлено, що на момент подання позову заборгованість відповідача за поставлений з 01.01.2016 по 30.09.2016 природний газ згідно договору №16-103-Н від 30.12.2015 погашено у повному обсязі.
23. Спір у справі виник з приводу стягнення пені, 3% річних та інфляційних, які нараховані в зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем природного газу в 2016 році згідно укладеного між ними договору №16-103-Н від 30.12.2015.
24. Рішення господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог мотивоване тим, що ТОВ "Волиньгаз Збут" позбавлене можливості самостійно впливати на строк оплати вартості природного газу, визначений пунктом 6.1. договору, беручи до уваги, що розрахунки за спожитий природний газ проводилися в порядку та на умовах, визначених постановами КМУ №247 від 26.03.2008, №792 від 30.09.2015, пункта 6.2. договору, а остаточні розрахунки з позивачем проведено відповідно до постанови КМУ №20 від 11.01.2005 на підставі спільних протокольних рішень, а тому підстави для застосування штрафних санкцій у вигляді пені, та нарахування 3% річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, відсутні.
25. Водночас, апеляційним господарським судом було зроблено висновок про те, що розрахунки між сторонами договору №16-103-Н від 30.12.2015 здійснювались двома способами: укладенням спільних протокольних рішень та коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання відповідно до частини першої пункта 6.2 договору №16-103-Н від 30.12.2015, а відтак, враховуючи правову природу розрахунків між сторонами договору, за даних обставин справи заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
26. пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
27. частина перша статті 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
28. частина перша статті 530:
- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
29. стаття 549:
- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;
30. стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
31. частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором;
32. частина друга статті 625:
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
33. стаття 655:
- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
34. частини перша - третя статті 12:
- держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів;
35. частина перша статті 193:
- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
36. частина перша статті 216:
- учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;
37. частини перша та друга статті 217:
- господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;
38. стаття 230:
- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин):