ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/1461/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 (Хрипун О.О., Чорногуз М.Г., Тарасенко К.В.) у справі № 920/1461/13 Господарського суду Сумської області
за позовом Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сумське лісове господарство" до 1) Сумської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група", третя особа Головне управління Держземагенства в Сумській області про скасування рішення, визнання недійсним та розірвання договору оренди, визнання відсутності права, зобов`язання повернути земельну ділянку
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. 23.08.2013 Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Сумської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Сумське лісове господарство" (далі - Позивач) з позовом до Сумської міської ради (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Група" (далі - Відповідач-2) про: 1) визнання незаконним і скасування рішення Відповідача-1 №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою"; 2) визнання недійсним та розірвання договору оренди від 13.07.2012 про надання Відповідачу-2 в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га, яка знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Нагорна; 3) визнання відсутності у Відповідача-2 права користування земельною ділянкою згідно договору оренди від 13.07.2012; 4) зобов`язання Відповідача-2 повернути Позивачу земельну ділянку площею 2,16 га.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області 01.07.2013 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що Відповідачем-1 передано Відповідачу-2 в оренду земельну ділянку площею 2,16 га на підставі рішення №502-МР від 25.05.2011, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та з перевищенням наданих повноважень щодо розпорядження лісовими земельними ділянками, вилучення яких проведено без згоди постійного землекористувача, яким є Позивач, про що складено акт №107. Оскільки спірна земельна ділянка відноситься до лісогосподарських земель, тому вказане вище рішення прийнято з порушенням приписів статей 122, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 27, 46, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) та розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008.
Короткий зміст судових рішень у справі
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 відмовлено в задоволені позову. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано пункти 2-5 рішення Сумської міської ради №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою"; визнано недійсним укладений між Відповідачами договір оренди земельної ділянки від 13.07.2012. В інший частині рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 та рішення Господарського суду Сумської області від 17.10.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Сумської області від 18.02.2015 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано пункти 2-5 рішення міської ради №502-МР від 25.05.2011 "Про припинення та перехід права користування земельною ділянкою". Зобов`язано Відповідача-2 повернути Позивачу земельну ділянку (кадастровий номер 5910136600:08:018:0005) площею 2,16 га, що розташована за адресою: м.Суми, вул. Народна. Припинено провадження у справі в частині визнання недійсним та розірвання укладеного між Відповідачами договору оренди земельної ділянки від 13.07.2012. В решті позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 30.01.2019 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2015 у справі №920/1461/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
Короткий зміст судового рішення, ухваленого судом першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.06.2019 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.
6. Ухвала суду мотивована тим, що в порушення наведеної в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прямої заборони даний позов заявлено Прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави в галузі екологічної безпеки та захисту природних ресурсів. Навпаки, визначений Прокурором Позивач є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.06.2019 скасовано, а справу повернуто до суду першої інстанції.
8. Постанова суду мотивована тим, що, зважаючи на те, що позов у даній справі заявлено в 2013 році, ні процесуальне законодавство, ні Закон України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час звернення Прокурором до суду з позовом, не містили прямої заборони подавати позов в інтересах держави в особі державного підприємства, а тому неврахування місцевим господарським судом положень статті 58 Конституції України щодо зворотної дії законів в часі призвело до неправильного застосування норм частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та передчасного висновку про відсутність, у даному випадку, законних підстав для представництва інтересів держави Прокурором та залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-2
9. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що згідно чинного законодавства прокуратура з 2015 року позбавлена повноважень представляти інтереси державних компаній, тобто, позбавлена процесуальної дієздатності, що є підставою для застосування пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.
11. Участь Прокурора у даному судовому процесі без передбаченої законом необхідності порушує принцип рівності сторін.
Позиція Прокурора у відзиві на касаційну скаргу
12. Апеляційним господарським судом враховано, що на момент звернення Прокурора з позовом у даній справі, заборона, визначена частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не діяла і, звертаючись з позовом у 2013 році, Прокурором було дотримано вимоги ГПК України.
Позиція Відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу
13. Від Відповідача-1 до Верховного Суду 16.10.2019 надійшло клопотання, в якому Відповідач-1 зазначив, що підтримує вимоги касаційної скарги, вважає їх обґрунтованими та законними, а також, керуючись статтею 42 ГПК України, просить Суд здійснювати розгляд касаційної скарги без участі свого представника.