Постанова
Іменем України
22 жовтня2019 року
м. Київ
справа № 557/538/17
провадження № 51-9863км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С., С.,
суддів Білик Н. В., Кишакевича Л. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Парусова А. М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Мосійчука А. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12017180080000014 від 10 січня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мала Совпа Корецького району Рівненської області, жителя
АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 вересня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Корецького районного суду Рівненської області від 18 грудня
2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Прийнято відмову потерпілої ОСОБА_2 від цивільного позову в кримінальному провадженні.
Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09 січня 2017 року близько 20:30 у стані алкогольного сп`яніння в будинку АДРЕСА_2 в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно вдарив ОСОБА_3 не менше 7 разів по голові та не менше 3 разів - по різних частинах тіла, завдавши тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, в результаті яких настала смерть ОСОБА_3
Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 10 вересня 2018 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості, кваліфікації дій засудженого, а також законності застосування до нього положень ст. 69 КК України, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, а також на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів прокурора зводиться до того, що він не погоджується із судовим рішенням апеляційного суду про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення і вважає, що цей суд не здійснив належної перевірки доводів, викладених у цій скарзі, та всупереч вимогам ст. 370, частин 1, 2 ст. 419 КПК України не навів належних обґрунтувань достатності обраного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 цього Кодексу, залишивши поза увагою порушення приписів статей 50, 65 КК України, що призвело до м`якості покарання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу і зазначив, що, на його думку, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. У свою чергу захисник і засуджений, кожен окремо, заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора та просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, колегія суддів не перевіряє, оскільки зазначене в касаційній скарзі не оспорюється, як не оспорюється і кваліфікація дій за ч. 2 ст. 121 КК України, а також призначення покарання за вказаною нормою цього Кодексу із застосуванням ст. 69 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Доводи прокурора стосовно неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м`якість, колегія суддів касаційного суду вважає обґрунтованими.
Згідно зі ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Реалізація такої мети є одним з аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.