Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 210/6411/14-ц
провадження № 61-16655св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривому Розі,
треті особи:Дзержинська районна у місті рада м. Кривого Рогу в особі відділу опіки та піклування, ОСОБА_2, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Лігута Лариса В`ячеславівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривому Розі (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривому Розі), треті особи: Дзержинська районна у місті рада м. Кривого Рогу в особі відділу опіки та піклування, ОСОБА_2, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Лігута Л. В., про визнання недійсним іпотечного договору.
Позовна заява мотивована тим, що між відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі ВАТ - "Державний ощадний банк України"), в особі філії - Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривому Розі, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № КРФ-138/08, відповідно до якого банк надав останньому кредит в розмірі 175 000,00 грн, з кінцевим терміном повернення до 25 листопада 2018 року, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом. Однак, ОСОБА_2 свої зобов`язання по кредитному договору не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.
27 листопада 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі філії - Саксаганського відділення 8366 у м. Кривому Розі, та ОСОБА_1, з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, був укладений іпотечний договір, за яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, та належить їй на праві приватної власності. Однак, іпотечний договір не був погоджений у встановленому порядку з Органом опіки та піклування Дзержинською районною у місті Раді м. Кривого Рогу, завданням якого є захист прав неповнолітніх та малолітніх дітей при вирішенні питання розпорядження майном, яким вони володіють чи користуються. У квартирі, яка є предметом застави за іпотечним договором, на час укладання іпотечного договору проживав та продовжує проживати її неповнолітній син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зараз у вище зазначеній квартирі також зареєстрована та проживає її неповнолітня донька, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з неповерненням грошових коштів ОСОБА_2, за цим кредитним договором настала підстава позбавлення її неповнолітнього сина, єдиного місця проживання - квартири, що є предметом застави за іпотечним договором.
Уточнивши позовні вимоги та посилаючись на те, що іпотечний договір, предметом застави за яким є квартира, право користування якою мають її малолітні діти, був укладений сторонами всупереч вимогам чинного законодавства, без відповідного на це дозволу Органу опіки та піклування Дзержинської районної у місті Ради м. Кривого Рогу, просила суд визнати недійсним іпотечний договір від 07 листопада 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривому Розі та посвідчений приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Лігутою Л. В. з моменту його вчинення та повернути його в первинний стан, а саме, зобов`язати приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Лігуту Л. В. вилучити з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис щодо немайнових прав на кв. АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним Іпотечний договір від 07 листопада 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривому Розі та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Лігутою Л. В. (зареєстрований в реєстрі за № 5771) з моменту його вчинення та повернуто його в первинний стан, а саме, зобов`язано приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лігуту Л. В. вилучити з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис щодо немайнових прав на квартиру АДРЕСА_1, яка була надана в іпотеку за Іпотечним договором від 07 листопада 2008 року, укладеного 07 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Державний ощадний банк України" і вилучити з Державного реєстру іпотек запис щодо немайнових прав на квартиру АДРЕСА_1, яка була надана в іпотеку за Іпотечним договором від 07 листопада 2008 року, укладеного 07 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Державний ощадний банк України".
Суд першої інстанції дійшов висновку, щооскільки для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону; неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень; діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем, а тому спірний договір іпотеки укладено із порушенням вимог частини шостої статті 203 ЦК України, оскільки не враховано права та інтереси малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, оспорюваний правочин також порушує права й іншої малолітньої дитини позивачки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка теж проживає у квартирі та втратить право на користування житлом, у випадку вирішення питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровськогоького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2019 року скасовано, у задоволенні позов відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов висновку, що укладення спірного іпотечного договору хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки та піклування, проте не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користування житлом, оскільки ОСОБА_5, не мав і не має права власності на спірну квартиру, він набув право користування житлом, - зазначеною квартирою, як член сім`ї власника відповідно до статті 405 ЦК України, статті 18 Закону України "Про охорону дитинства", та зберігає це право протягом часу перебування квартири в іпотеці.
Крім того, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, народилася через кілька років після укладення оспорюваного договору та на момент його укладення жодні її права щодо користування предметом іпотеки (спірною квартирою) не могли бути порушені.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 210/6411/14-ц та витребувано її з Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного рішення, що на момент укладення договору іпотеки, у квартирі, яка була передана в іпотеку, був зареєстрований ОСОБА_5, отже апеляційний суд порушив норми процесуального права та вдався до переоцінки доказів. Банк був обізнаний щодо прав дитини на переданий в іпотеку об`єкт, уклав договір іпотеки без згоди Органу опіки та піклування.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ПАТ "Державний ощадний банк України" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Указувало, що у супереч добросовісності дій при укладенні спірного іпотечного договору ОСОБА_1 надала нотаріусу довідку КЖП № 9 від 22 вересня 2008 року № 1646, згідно з якою у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрована ОСОБА_1 та її колишній чоловік ОСОБА_8, а тому погодження спірного договору із Органом опіки та піклування не вимагалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 27 листопада 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Саксаганського відділення №8366 у м. Кривий Ріг, на теперішній час АТ "Ощадбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №КРФ-138/08, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 175 000, 00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 23,5% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 25 листопада 2018 року.
27 листопада 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Саксаганського відділення № 8366 у м. Кривий Ріг, на теперішній час АТ "Ощадбанк", та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 (на теперішній час ОСОБА_1 ) зобов`язалась нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язань ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №КРФ-138/08 від 27 листопада 2008 року.
Предметом іпотеки за цим договором є квартира АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки КЖП №9 від 22 вересня 2008 року № 1646, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрована ОСОБА_1 та її колишній чоловік ОСОБА_8 .
Відповідно до довідки директора Об`є?днання співвласників багатоквартирного будинку "Муравейник-2" (далі - ОСББ "Муравейник-2") №146 від 25 листопада 2014 року, ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, також у цій квартирі зареєстровані й її неповнолітні діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Згідно довідки № 35 від 08 червня 2011 року, виданої головою ОСББ "Муравейник-2", у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, неповнолітній ОСОБА_5 зареєстрований з 10 листопада 2004 року.
Згідно акта від 03 серпня 2015 року, посвідченого головою ОСББ "Муравейник-2", ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5, з народження дитини й по час складення акту проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
У паспорті громадянина України ОСОБА_1, виданого Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 09 серпня 2004 року, на сторінці 7 "особливі відмітки", записаний син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.