Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 371/463/17-ц
провадження № 61-1135св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів",
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзик Олександр Миколайович, ОСОБА_1,
треті особи: Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_2, приватне підприємство "Коритищанське",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства "Коритищанське" на рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 серпня 2018 року у складі судді Капшук Л. О. та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів" (далі - РЛП Трахтемирів") звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика О. М., ОСОБА_1, треті особи: Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_2, приватне підприємство "Коритищанське" (далі - ПП "Коритищанське"), про визнання незаконним наказу про затвердження документації із землеустрою та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішень Черкаської обласної ради від 26 лютого 2000 року № 14-4 та Київської обласної ради від 17 лютого 2000 року № 168-10-ХХІІІ "Про організацію регіонального парку "Трахтемирів" був організований ландшафтний парк "Трахтемирів", який набув статусу об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.
Вказував, що ландшафтний парк "Трахтемирів" у межах Київської області розміщується на території, що розташована на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району і займає площу 5 148,7 га.
01 квітня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984000:01:004:0012, що розташована на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства. Проте, відповідно до "Проекту створення Регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів" та даних "Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України станом на 01 січня 2013 року" Міністерства екології та природних ресурсів України земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01 : 004 :0012 розташована на території ландшафтного парку "Трахтемирів".
Зазначав, що відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 02 лютого 2015 року формування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:01:004:0012 на території ландшафтного парку проведено без погодження з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської, міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 186 ЗК України. Виділення ділянки у власність іншої особи призводять до порушення цілісності земель РЛП "Трахтемирів", що створює загрозу його існування. Вказані порушення можуть перешкоджати створенню умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності у природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об`єктів.
Ураховуючи наведене, РЛП Трахтемирів" просив суд: визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити його; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року № КИ/3222984000:01:004/00016456 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:004:0012, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, індексний номер 19949882, видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 03 квітня 2014 року ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:004:0012.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 серпня 2018 року позов РЛП Трахтемирів" задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року № КИ/3222984000:01:004/00016456 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність".
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, індексний номер 19949882, видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 03 квітня 2014 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222984000:01:004:0012, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5214605.
Вимоги про поновлення строку позовної давності залишено без задоволення.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані наказ Головного управління Держземагенства у Київській області і свідоцтво видані з порушенням вимог закону та прав позивача, оскільки надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3222984000:01:004:0012 відповідно до "Проекту створення РЛП "Трахтемирів", Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Міністерства екології та природних ресурсів України, карти-схеми регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів" та схеми розташування земельної ділянки розташована в адміністративних межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області і знаходиться на території РЛП "Трахтемирів".
При цьому суд виходив з того, що РЛП "Трахтемирів" утворений у встановленому законом порядку, розташований та знаходиться у межах Малобукринської та Грушевської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7 га і перебуває на обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не пропустив строк позовної давності, так як дізнався про порушення своїх прав у 2015 році, а з позовом до суду звернувся у березні 2017 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПП "Коритищанське" залишено без задоволення, а рішення Миронівського районного суду Київської області від 07 серпня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і, надавши їм належну правову оцінку, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що спірна земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 незаконно.
При цьому апеляційний відхилив доводи апеляційної скарги ПП "Коритищанське", вважаючи їх такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ПП "Коритищанське" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що РЛП "Трахтемирів", як об`єкт природно-заповідного фонду, не створений, межі ландшафтного парку в натурі не винесені. Отже, відсутні докази про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.
Суди не врахували, що права РЛП "Трахтемирів" не порушені, так як позивач є іншою юридичною особою, яка не має відношення до рішень Київської і Черкаської обласних рад про утворення ландшафтного парку.
Вказує, що ОСОБА_4 отримав право власності на земельну ділянку на законних підставах, реєстрація його права власності є правомірною.
Зазначає, що ПП "Коритищанське" на даний час орендує спірну земельну ділянку, використовує її для вирощування сільськогосподарської продукції, тому оскаржуваними судовими рішеннями порушено його право.
Крім того, вважає, що суди не врахували пропуск позивачем строку позовної давності.
Відповідачі та інші треті особи судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржили.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року РЛП "Трахтемирів" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПП "Коритищанське", в якому вказує на безпідставність доводів скарги. Вважає судові рішення судів попередніх інстанції законними та обґрунтованими, тому відсутні підстави для їх зміни чи скасування. Зазначає, що усі доводи, викладені у касаційній скарзі, були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій та їм була надана належна правова оцінка.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.