ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №807/1449/16
адміністративне провадження №К/9901/15495/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (суддя Луцович М.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (судді Мікула О.І., Курилець А.Р., Кушнерик М.П.) у справі № 807/1449/16 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Закарпатської області про стягнення середнього заробітку у зв`язку із невиконанням судового рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2016 року позивачка звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Закарпатської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- стягнути з прокуратури Закарпатської області середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 20 липня 2016 року по 15 березня 2017 року у сумі 50644,94 грн;
- стягнути, заподіяну незаконним діями прокуратури Закарпатської області, моральну шкоду у розмірі 64000 грн.
На обґрунтування позову зазначає про невиконання постанови суду щодо поновлення на посаді.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року, позовні вимоги задовольнив частково.
Стягнув з прокуратури Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 липня 2016 року по 15 березня 2017 року у розмірі 50644,94 грн за виключенням податків і зборів.
У задоволені решти позову відмовлено.
Мотиви, з яких суди виходили при прийнятті оскаржуваних судових рішень, ґрунтуються на тому, що період вимушеного прогулу, за який позивачка просить стягнути середній заробіток, пов`язаний із фактом незаконного звільнення її із займаної посади, який був встановлений судовим рішенням у справі №807/528/15, а тому позивачка має законне право на виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, позивачкою жодним чином не доведено факту завдання їй моральних страждань.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
На постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги прокуратура Закарпатської області посилається на відсутність з її боку протиправної бездіяльності щодо невиконання рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді, звертаючи увагу на те, що у резолютивній частині рішення відповідача зобов`язано вирішити питання про поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, а не зобов`язано поновити її на такій посаді. У зв`язку з цим, відповідачем приймаються всі можливі заходи для вирішення питання щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Скаржник вважає, що для правильного вирішення питання щодо затримки виконання рішення суду, суд першої та апеляційної інстанцій не з`ясували обставин, за яких прокуратура Закарпатської області не виконує рішення добровільно. Також відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, оскільки суди не дослідили жоден аргумент відповідача, натомість, в основу рішень поклали доводи позивачки.
Рух касаційної скарги
02 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокуратури Закарпатської області.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу прокуратури Закарпатської області передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Стрелець Т.Г.(суддя-доповідач), Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 20 червня 2019 року № 794/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №807/528/15 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №807/528/15 та прийнято нову, якою визнано протиправними дії Прокуратури Закарпатської області та скасовано наказ №114к від 17 лютого 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Зобов`язано Прокуратуру Закарпатської області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду. Стягнуто з Прокуратури Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2015 року по 14 грудня 2015 року у розмірі 61072, 11 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вказана постанова Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №807/528/15 набрала законної сили з моменту проголошення.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року справу №807/528/15 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами такого розгляду, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №807/528/15 залишено без змін.
На час звернення позивачки до суду із цим позовом, рішення у справі №807/528/15 у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2015 року по 14 грудня 2015 року виконано, а в частині вирішення питання щодо призначення позивачки на рівнозначну посаду - ні.
Суть спірних правовідносин полягає у визначенні права особи, поновленої на роботі, на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В частині шостій статті 235 КЗпП України зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Частиною п`ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Обов`язковість судових рішень також встановлена статтею 14 КАС України (у редакції чинній до 15 грудня 2017 року).
Відповідно до частини другої вказаної статті судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Вказані норми кореспондуються зі статтею 255 КАС України (у редакції чинній до 15 грудня 2017 року) яка передбачає, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з частиною третьою статті 14 КАС України (у відповідній редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.