ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №820/3874/16
адміністративне провадження №К/9901/9923/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Відділ Держгеокадастру в Краснокутському районі Харківської області про скасування рішення за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у складі судді Панченко О.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Калитки О. М., Кононенко З.О., Бондара В.О.,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колонтаївський" (далі - СВК "Колонтаївський", позивач) звернувся до суду з позовом до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області (далі також - відповідач, сектор державної реєстрації), за участю третіх осіб: ОСОБА_1 (далі - третя особа 1, ФОП ОСОБА_1 ), відділу Держгеокадастру в Краснокутському районі Харківської області (далі також - третя особа 2, Держгеокадастр), у якому просило скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 24569309 від 18 вересня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6323583700:04:001:0088, номер запису про інше речове право: 11243067 орендар - ФОП ОСОБА_1, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 24569061 від 18 вересня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6323583700:04:001:0070, номер запису про інше речове право: 11243067 орендар - ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18 вересня 2015 року державним реєстратором сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери № 24569309 та № 24569061 щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок, кадастрові номери 6323583700 :04:001:0070 та 6323583700 :04:001 : 0088, а також відповідно внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На думку позивача, внесення даних записів призвело до прямого порушення його прав та законних інтересів, оскільки, строк дії договорів оренди на земельні ділянки, укладені між СВК "Колонтаївський" та ОСОБА_2, не закінчився, договори в установленому законом порядку не розірвані та не оспорені в суді. Таким чином, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права оренди вказаної ділянки за ФОП ОСОБА_1 є такими, що підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд виходив з того, що на момент реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1, діяла державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_2 та СВП "Колонтаївський".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_4 в інтересах фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 21 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 820/3874/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 820/3874/16 та рекомендовано надати сторонам додаткові письмові пояснення у межах доводів касаційної скарги.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 березня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено два договори оренди земельних ділянок:
- площею 3,3891 га (кадастровий номер 6323583700:04:001:0088), номер земельної ділянки № НОМЕР_1, розташованої за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, строком на 8 років. Вказаний договір зареєстрований відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області за № 632358374001737;
- площею 3,2912 га (кадастровий номер 6323583700:04:001:0070), номер земельної ділянки № НОМЕР_1, розташованої за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, строком на 8 років. Вказаний договір зареєстрований відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області за № 632358374001736.
Як встановлено судом першої інстанції, навесні 2016 року, приступаючи до весняно-польових робіт СВК "Колонтаївський" було виявлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6323583700:04:001:0070 та 6323583700:04:001:0088 вже оброблені іншими особами.
Так, орендодавець - ОСОБА_2 померла, а земельні ділянки з кадастровими номерами 6323583700:04:001:0070 та 6323583700:04:001:0088, що розташовані за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області успадкував гр. ОСОБА_3 .
Із долученої до матеріалів справи довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 червня 2016 року, встановлено, що державним реєстратором Краснокутського районного управління юстиції Бежановим В.В. 12 вересня 2015 року здійснено записи № 11242897 та № 11243067, яким за ФОП ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6323583700:04:001:0070 та 6323583700:04:001:0088.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що термін "перехід права на землю", вжитий у договорі оренди позивача, визначений у статті 120 Земельного кодексу України, та у даному випадку не може бути застосований і тлумачитись по-іншому. Крім того, позивачем декілька років не оброблялась земельна ділянка, орендна плата не сплачувалась, що свідчить про його добровільну відмову від прав оренди землі та про порушення умов договору оренди, тому спадкоємець міг і не знати про укладення померлою ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки з позивачем.
27 лютого 2017 року від СВП "Колонтаївський" надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач вказує, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Від інших учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, зокрема, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв`язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно правомірності рішень державного реєстратора Краснокутського районного управління юстиції Бежанова В.В. щодо державної реєстрації прав, якими за ФОП ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6323583700:04:001:0070 та 6323583700:04:001:0088, з підстав існування чинного договору оренди цих же земельних ділянок, укладеного між СВП "Колонтаївський" та ОСОБА_2 . Відтак, у даній справі фактично оскаржується чинність договорів оренди, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію речового права, тобто існує спір між двома суб`єктами господарської діяльності щодо права оренди на земельні ділянки (чинності одного з договорів оренди землі).
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.