ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №345/3102/16-а
адміністративне провадження №К/9901/60158/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2017 року (суддя Мигович О.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (судді Довгополов О.М., Пліш М.А., Святецький В.В.) у справі 345/3102/16-а за позовом ОСОБА_1 до Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (далі - Копанківська сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Калуської міської ради Івано-Франківської області (далі - Виконком Калуської міської ради), про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У вересні 2016 року позивач звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до Копанківської сільської ради, за участю третьої особи Виконкому Калуської міської ради, в якому просив визнати протиправними дії Копанківської сільської ради щодо відмови у виплаті середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи на виборній посаді голови цієї ж ради, що виплачується з відповідного місцевого бюджету за шість місяців та стягнення таких коштів у сумі 31086,12 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 09 січня 2014 року по 20 листопада 2016 року ОСОБА_1 було обрано сільським головою с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області, де протягом всього часу він обіймав посаду сільського голови. У зв`язку із закінченням строку повноважень, у відповідності до частини першої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 20 листопада 2016 року позивача звільнено із займаної посади. До обрання сільським головою ОСОБА_1 займав посаду директора Комунального підприємства "Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради", з якої був звільнений у зв`язку з переходом на виборну посаду, згідно з пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю в України (далі - КЗпП України). У зв`язку з відсутністю можливості поновитися на попередній роботі після звільнення з виборної посади та з метою отримання середньої заробітної плати, ОСОБА_1 звернувся до Копанківської сільської ради з заявою про виплату відповідних коштів, однак отримав відмову у задоволенні такої вимоги.
Вважаючи дії відповідача такими, що суперечать вимогам частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Калуський міськрайонний суду Івано-Франківської області постановою від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, позовні вимоги задовольнив.
Визнав протиправною відмову Копанківської сільської ради щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати на період працевлаштування.
Стягнув з Копанківської сільської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату на період працевлаштування з 20 листопада 2015 року по 20 травня 2016 року у сумі 31086,12 грн.
Мотиви, з яких суди виходили при прийнятті оскаржуваних судових рішень, ґрунтуються на тому, що оскільки позивач звільнений з посади директора Комунального підприємства "Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради" у зв`язку з переходом на постійну роботу у відповідну раду, як того вимагають положення статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а після закінчення повноважень йому не була надана попередня робота, тому наявні підстави для виплати позивачу середньої заробітної плати у зв`язку з неможливістю подальшого працевлаштування після закінчення виборних повноважень.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
На постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2017 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування вимог касаційної скарги Копанківська сільська рада зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про неможливість працевлаштування позивача за попереднім місцем роботи, оскільки надана позивачем довідка Комунального підприємства "Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради" не є належними доказами звернення позивача до колишнього роботодавця для працевлаштування.
Скаржник вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не дослідив жоден аргумент відповідача, не зазначив мотиви прийняття або відхилення таких аргументів.
Позиція інших учасників справи
Позивач не скористався своїм правом подання відзиву на касаційну скаргу.
У клопотанні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконком Калуської міської ради просить касаційну скаргу задовольнити, а рішення судів попередніх інстанцій скасувати, у позові ОСОБА_1 - відмовити.
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 18 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за скаргою Копанківської сільради.
05 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 04 червня 2019 року № 597/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 , починаючи з лютого 2012 року, обіймав посаду директора Комунального підприємства "Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради".
09 січня 2014 року позивача було обрано сільським головою Копанківської сільської ради.
У зв`язку з переходом на виборну посаду 31 грудня 2013 року, у відповідності до пункту 5 статті 36 КЗпП України, ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Комунального підприємства "Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради".
20 листопада 2015 року позивача звільнено із займаної посади, у зв`язку із закінченням строку повноважень у відповідності до частини першої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Оскільки позивачу не була забезпечена можливість поновитися на попередній роботі, з якої він був звільнений у зв`язку з переходом на виборну посаду, а саме посада директора Комунального підприємства "Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради", ОСОБА_1 звернувся до відповідача про виплату середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи на виборній посаді головою Копанківської сільської ради.
Листом Копанківської сільської ради № 37 від 15 лютого 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті середньої заробітної плати на період працевлаштування, оскільки останнім не було долучено відповідних довідок про неможливість працевлаштуватися на попередній посаді.
При цьому, позивачем при зверненні за виплатою, було надано довідку Комунального підприємства "Земельно - кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради" № 6/01 - 16 від 02 лютого 2015 року, якою його повідомлено, про неможливість працевлаштування на попередній посаді та відсутність рівнозначної посади на підприємстві.
Вважаючи протиправною відмову Копанківської сільської ради у виплаті середньої заробітної плати на період працевлаштування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у поза робочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
За правилами статті 118 КЗпП України встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.