ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №743/1548/17
адміністративне провадження №К/9901/49256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року (суддя Жовток Є.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (судді Сорочко Є.О., Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А.) у справі № 743/1548/17 за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2017 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - УДМС України в Чернігівській області, позивач) звернулося до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 (далі - відповідач) про продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з 15 листопада 2017 року до 14 лютого 2017 року включно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2017 року громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 примусового видворено за межі території України, а ухвалою цього ж суду від 22 лютого 2017 року задоволено клопотання про затримання відповідача з поміщенням до тимчасового пункту перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців. Однак, у зв`язку з відсутністю у відповідача документа, який надає право виїзду з України, та неодержання інформації з країни громадянської належності відповідача (про встановлення особи, належності до громадянства), позивач просить продовжити строк його затримання.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ріпкинський районний суд Чернігівської області постановою від 13 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
Зазначені судові рішення мотивовані тим, що в позовній заяві УДМС України в Чернігівській області просить продовжити строк затримання відповідача до 14 лютого 2017 року включно, тобто до календарної дати, яка вже минула. Протягом розгляду справи представник позивача не скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, змінити підставу або предмет позову. Тому, враховуючи положення частини другої статті 11 КАС України, підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
На постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року УДМС України в Чернігівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.
Аргументи скаржника полягають у тому, що відсутність у громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 дійсного паспортного документу та документів, які надають йому право перетнути державний кордон України, перешкоджає вільному залишенню ним території України, а УДМС України в Чернігівській області позбавлене можливості виконати судове рішення про примусове видворення іноземця, який продовжує незаконного перебувати на території України. Скаржник вказує, що судами не враховані пояснення представника УДМС України в Чернігівській області про те, що зазначення у прохальній частині позовної заяви дати " 14 лютого 2017 року" є технічною опискою, а позовною вимогою є продовження строку затримання відповідача до 14 лютого 2018 року. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не застосовані положення нормативно-правових актів.
Позиція інших учасників справи
Відповідач - громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 02 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Шарапи В.М. відкрив касаційне провадження за скаргою УДМС України в Чернігівській області.
07 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 07 червня 2019 року № 654/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
21 лютого 2017 року поліцейськими відділу по боротьбі зі злочинами пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Чернігівській області був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, який знаходився без документів, що посвідчують його особу та право проживання в Україні.
21 лютого 2017 року начальником УДМС України в Чернігівській області прийнято рішення № 4 про примусове повернення з України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 та зобов`язано останнього покинути територію України до 22 лютого 2017 року із забороною в`їзду в Україну протягом трьох років.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2017 року у справі №743/218/17 громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 затримано та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України до 21 серпня 2017 року.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22 лютого 2017 року у справі № 743/218/17 громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 примусово видворено за межі території України.
28 березня 2017 року відповідач звернувся до УДМС України в Чернігівській області з заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Рішенням УДМС України в Чернігівській області від 27 квітня 2017 року № 43 громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ріпкинський районний суд Чернігівської області постановою від 15 серпня 2017 року продовжив строк затримання відповідача до 15 листопада 2017 року.
Листами від 15 березня 2017 року №74.01/05-5586, від 27 липня 2017 року № 74.01/05-15267 та від 26 жовтня 2017 року УДМС України в Чернігівській області зверталося до Почесного консула Почесного Консульства Народної Республіки Бангладеш в Україні та МЗС України з метою встановлення особи ОСОБА_1 та його належності до громадянства, проте відповіді на вказані листи не надійшли.
Ураховуючи незаконність перебування відповідача на території України та неможливості примусового його видворення з огляду на відсутність необхідних документів, позивач звернувся до суду з позовом про продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції; далі - КАС України) принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов`язковість судових рішень.
В силу статті 159 КАС України (у зазначеній вище редакції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.