РІШЕННЯ
Іменем України
16 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/127/19
адміністративне провадження №П/9901/127/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді Юрченко В.П.,
Суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В.
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідач - Гунченко О . А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
07.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, (з урахуванням уточнень позовних вимог (т.1, а.с.74-82), про:
1) визнання протиправним та скасування повністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.11.2018 № 246/зп-18;
2) визнання протиправною бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо безпідставного затягування перегляду свого рішення від 01.11.2018 №246/зп-18 в пленарному складі у розумний строк.
3) визнання протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо не надання ОСОБА_1 у п`ятиденний строк, встановлений частиною першою статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", копій цього рішення, інших запитаних ним документів і інформації в межах його неодноразових звернень (від 08.11.2018, 03.12.2018, 16.01.2019, 25.02.2019) і в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
3) зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у розумний строк переглянути у пленарному складі результати анонімного письмового тестування та практичного завдання, виконаних 03.10.2018 в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, які відображено у рішенні від 01.11.2018 № 246/зп-18, із запрошенням ОСОБА_1 для прийняття особистої участі та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання;
4) визнання протиправним і скасування повністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.01.2019 №7/вс-19 та зобов`язання Вищу кваліфікаційну комісію суддів України в розумний строк повторно вирішити питання щодо допуску ОСОБА_1 до прийняття участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності у встановлений Законом спосіб, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 03.10.2018 він складав іспит в межах конкурсу до Вищого суду з питань інтелектуальної власності (далі - ВСПІВ), що підтверджується індивідуальною карткою учасника іспиту від 03.10.2018. Відповідно до загальних результатів іспиту, розміщених на веб-сайті Відповідача, його прізвище серед 63 кандидатів, які продовжують участь у конкурсі було відсутнє. Рішення щодо результатів виконаного ним практичного завдання в межах Конкурсу до ВССІВ ним не було отримано.
Позивач також вирішив взяти участь в оголошеному 05.10.2018 відповідачем конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності (надалі - Конкурс до АП ВСПІВ), для чого подав до ВККС України відповідний пакет документів у встановленні строки. 15.01.2019 позивач дізнався з інформації, оголошеної на веб-сайті Відповідача, що 14.01.2019 Комісією вирішувалось питання про допуск кандидатів до участі у конкурсі до АП ВССІВ. У списку осіб, допущених до участі у конкурсі до АП ВСПІВ, його прізвище було відсутнє. Рішення щодо відмови у допуску до даного конкурсу ним не було отримано.
У зв`язку із неотриманням вказаних рішень, та невиконанням заяв про їх видання, позивач звернувся до відповідача із досудовою вимогою, в якій, в тому числі запитував копії вказаних рішень. Отримавши запитувані рішення ВККС України від 01.11.2018 та від 14.01.2019, позивач констатує, що вони прийняті з порушенням його прав та законних інтересів.
Безпосередньо із тексту оскаржуваного рішення ВККС України від 01.11.2018 № 246/зп-18 йому стало відомо, що мінімально допустимий бал за іспит загалом був встановлений відповідачем у розмірі 126 балів, проте за результатами іспиту позивач набрав 129,25 балів, що на 3,25 балів більше за мінімально допустимий бал. Таким чином, висновок відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що він не склав іспит та не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у ВСПІВ є безпідставним та протиправним. Враховуючи, що даний висновок був використаний відповідачем для відмови йому у допуску до конкурсу до Апеляційної палати ВСПІВ, як стало відомо із тексту рішення ВККС від 14.01.2019 № 7/вс-19, отриманого лише 27.02.2019, то обидва ці рішення є пов`язаними.
Спірне рішення ВККС від 01.11.2018 № 246/зп-18 ухвалено та підписано в незаконному складі, оскільки повноваження члена ВККС України ОСОБА_4 припинились з 25.10.2018, що є самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування.
Крім того, позивач не погоджується з рішенням ВККС від 01.11.2018 №246/зп-18 в частині, що безпосередньо стосується оцінювання відповідачем його результатів іспиту та припинення подальшої участі у конкурсі до ВСПІВ, оскільки для належної підготовки до конкурсу він не міг скористатись Посібником для суддів з питань інтелектуальної власності, хоча такий посібник містить вичерпні відповіді на деякі тестові запитання такого конкурсу. Зазначений посібник могли отримати лише судді, а інші конкурсанти (не судді) такої можливості не мали, оскільки його презентація організована виключно для суддів. Можливість його вільно придбати всім бажаючим, в тому числі завантажити в електронній формі за допомогою мережі Інтернет, з`явилась лише після складання іспиту в межах конкурсу до ВСПІВ. У тестових запитаннях, розміщених на веб-сайті відповідача для підготовки до іспиту, було допущено безліч помилок. Також деякі питання мали неконкретний, дискусійний характер, що виключало надання на них єдиної правильної відповіді.
Позивач вважає також, що відповідач незаконно змінив процедуру проходження іспиту напередодні його проведення, а саме 02.10.2018 рішенням №210/зп-18 були внесені зміни до Порядку проведення іспиту та Методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 13.02.2018 № 20/зп-18). Зокрема, було змінено пункт 14 Порядку щодо процедури визначення мінімально допустимого балу анонімного письмового тестування, практичного завдання та іспиту, а також визначення рейтингу учасників на всіх стадіях іспиту. Більше того, 03.10.2018, тобто безпосередньо під час складання іспитів в рамках конкурсу до ВСПІВ, відповідач своїм рішенням № 211/зп-18 затвердив Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді.
Враховуючи те, що складання анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання відбувалося в один день, одне за одним, зчитування даних результатів анонімного письмового тестування, їх розшифрування та оцінювання, не тільки відбувалось за допомогою невідомого йому програмного забезпечення, а і під час виконання практичного завдання, що повністю виключало можливість бути присутнім під час оцінювання його результатів.
Також, під час виконання практичного завдання позивачем була помічена помилка у модельній справі, якій не надавалась оцінка під час підготовки рішення умовного суду. Позивач вважає, що він правильно розглянув модельну справу та прийняв обґрунтоване умовне рішення про повну відмову у задоволенні позову. Можливі помилки, нерозбірливість його почерку та інші подібні чинники за його переконанням не можуть бути підставою для оцінювання його практичної роботи всього в 55 балів зі 120 можливих. Також не є підставою для зниження балу існуюча судова практика з розгляду господарськими судами спорів у подібних справах, оскільки сам факт створення в Україні Вищого суду з питань інтелектуальної власності безпосередньо вказує на гостру необхідність у суспільстві більш професійного підходу суду при вирішенні справ у сфері інтелектуальної власності, який він і намагався продемонструвати.
Насамкінець, при ухваленні рішення від 14.01.2019 № 7/вс-19 відповідна колегія ВККС України діяла непослідовно, зокрема, не врахувала, що рішення ВККС України від 01.11.2018 № 246/зп-18 оскаржене ним до Комісії в порядку абзацу 4 частини другої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Більш того, ВККС прямо не відмовила позивачу у можливості перегляду цього рішення та призначила його перегляд у пленарному складі на 27.12.2018 року, який не відбувся лише з причини неготовності всіх членів ВККС до такого перегляду. Отже, остаточне рішення з цього питання не було прийнято на момент ухвалення оскаржуваного рішення ВККС України від 14.01.2019 №7/вс-19, що вказує на неповне з`ясування відповідною колегією ВККС України всіх обставин, що мають значення для ухвалення послідовного, справедливого і законного рішення, внаслідок чого оскаржуване рішення ухвалено передчасно та є необ`єктивним.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, справа №9901/127/19 розподілена судді Юрченко В.П.
Суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. 04.04.2019 прийнято до свого провадження дану адміністративну справу і призначено її до розгляду в судове засідання на 15.05.2019 о 09:30 год., в якому оголошені перерви/розгляд справи відкладався до 12.06.2019 до 09:30 год., на 11.09.2019 до 09:30 год., та до 16.10.2019 до 09:30.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник ВККС України у судовому засіданні надав пояснення аналогічні, викладеним у письмовому відзиві (т.1, а.с.97-105), який містяться в матеріалах справи, де зазначив, що 30.09.2017 Комісією ухвалено рішення № 98/зп-17 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності та затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Рішенням Комісії від 02.03.2018 № 35/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, зокрема, стосовно Позивача. Комісією 03.10.2018 було проведено іспит (анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання) під час кваліфікаційного оцінювання в межах процедури конкурсу на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності, оголошеного Комісією 30.09.2017. ОСОБА_1. за результатами складення анонімного письмового тестування набрав 74,25 бала і за результатами виконаного практичного завдання набрав 55 балів. До початку іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах процедури конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, оголошеного Комісією 30.09.2017, Комісією не встановлювався інший мінімально допустимий бал, ніж визначений Порядком. З огляду на вищевикладене, мінімально допустимим бал практичного завдання складає 72, а іспиту - 126. Кількість вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, стосовно яких 30.09.2017 Комісією було оголошено конкурс, - 21. Кількість учасників, яка є втричі більшою від кількості вакантних посад суддів, на які оголошено конкурс, - 63. Отже, Комісією було встановлено, що бал іспиту учасника, який займає 63 позицію у рейтингу його результатів іспиту, - 145,25. Позивач за результатами іспиту набрав 129,25 балів. Рішенням Комісії від 01.11.2018 № 246/зп-18 85-ти учасникам іспиту, які займають нижчі позиції у рейтингу результатів іспиту з урахуванням суми набраних ними балів, зокрема і ОСОБА_1, було відмовлено у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", визнано їх такими, що не склали іспиту, не підтвердили здатності здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності та припинено їх участь в оголошеному 30.09.2017 конкурсі на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки незгода з кількістю набраних позивачем балів не є підставою для оскарження і скасування рішення Комісії про затвердження загальних результатів етапу "Іспит" у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, в якому брав участь Позивач. Тому, оскаржувані ним рішення від 01.11.2018 та від 14.01.2019 є законними, та не можуть бути скасовані.
Вимоги позивача щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Комісію розглянути його заяву від 08.11.2018 по суті є безпідставними, оскільки Комісією такий розгляд було здійснено 15.01.2019, внаслідок чого було ухвалено відповідне рішення № 654/вс-19.
На розсуд відповідача, також є необґрунтованими доводи позивача про те, що кандидати, які є суддями, та кандидати, які не є суддями, брали участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності у нерівних умовах, оскільки під час проведення іспиту в межах вищезазначеного конкурсу 03.10.2018 Комісією було затверджено Положення про складення кваліфікаційного іспиту та Методику оцінювання кандидатів на посаду судді. В даному разі, позивач помилково визначає процедуру, в якій він брав участь, та як наслідок неправильно застосовує нормативні акти, які регулюють інші питання, відмінні від тих, що стосуються Позивача як учасника конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Положення про складення кваліфікаційного іспиту та Методика оцінювання кандидатів на посаду судді визначає порядок складення кваліфікаційного іспиту кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, в межах процедури добору, а не іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах процедури конкурсу. Комісія наголошує, що призначення на посаду судді Вищого суду за спеціальною процедурою передбачає, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидатів на цю посаду. В такому випадку застосовним є саме Положення про порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, що визначає порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Останні зміни до цього Положення були внесені 21.03.2018 та оприлюднені на офіційному веб-сайті Комісії.
Щодо повноваження ОСОБА_4, які закінчились 25.10.2018, так як відповідно до частини другої статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ (у редакції, чинній на момент призначення ОСОБА_4 ) строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становив шість років з дня набуття повноважень, тобто такі повноваження закінчуються, - 24.10.2020. Тому посилання позивача на відсутність у ОСОБА_4 повноважень члена Комісії є його суб`єктивним тлумаченням норм чинного законодавства, а відтак не може бути підставою для оскарження і скасування рішення Комісії про затвердження загальних результатів етапу "Іспит" у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Крім того, представник відповідача звертає увагу, що повноваження Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як постійно діючого органу у системі судоустрою України. Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Комісії щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
Оскільки Білицький П.В. звернувся до Комісії із заявою про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності та проведення його кваліфікаційного оцінювання 14.12.2018, тобто раніше ніж через один рік з дня ухвалення рішення від 01.11.2018 № 246/зп-18 Комісією за результатами останнього кваліфікаційного оцінювання, колегія Комісії дійшла обґрунтованого висновку, що у допуску до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності ОСОБА_1 слід відмовити, та ухвалила відповідне рішення.
Позивачем надано суду відповідь на відзив, в якому він не погоджується з позицією відповідача. Позивач зазначає, що Відповідач своєю протиправною бездіяльністю перешкоджає встановленню можливих помилок при оцінюванні результатів іспиту, складеного позивачем та нарахуванні балів, так як не надав своєчасно та у повному обсязі запитувані ним документи. При цьому, Відповідач своєчасно не надав позивачу копій запитаних документів та інформації, причину їх не надання не повідомив, чим не тільки порушив вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", а й свідомо створив перешкоди для встановлення, зокрема, Судом можливих помилок при оцінюванні відповідачем результатів іспиту, складеного позивачем та нарахуванні балів. Крім того, ВККС України, здійснюючи перегляд оскарженого рішення від 01.11.2018, і приймаючи за результатами такого перегляду рішення від 15.04.2019 № 654/вс-19, не надало жодної оцінки доводам, які містились в скарзі позивача, а саме не було перевірено відповідну модельну справу на наявність помилки, яка скоріше за все не була помічена, ані членами Комісії, ані програмним забезпеченням. Власне відповідач, послався лише на невідомий "спеціальний програмний комплекс", який поставив відповідну оцінку і нібито не мав можливості ідентифікувати автора роботи. Таким чином, оскаржене рішення від 01.11.2018 було переглянуте Відповідачем виключно формально. Відповідач не звертає уваги, що оскаржене рішення від 01.11.2018 було ним переглянуте 15.04.2019, тобто більше ніж через 5 місяців після отримання першої заяви Позивача від 08.11.2018 та вже після звернення Позивача до Суду (07.03.2019). Апелюючи доводам відзиву відповідача про незастосування Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затверджені рішенням Комісії від 03.10.2018 № 211/зп-18 під час перевірки іспиту в межах процедури конкурсів на посаду судді, посилається на скріншот з офіційного веб-сайту відповідача, де розміщено відеозвернення заступника голови ВККСУ Станіслава Щотки від 09.11.2018 під назвою "Конкурси на посади суддів: роз`яснення щодо методики оцінювання практичних робіт кандидатів" з протилежною інформацією. Щодо строку повноважень Голови ВККС України, - ОСОБА_4 то позивач вважає хибними доводи відповідача про те, що строк його повноважень дорівнює шести рокам, так як відповідно до положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" такий строк повноважень обмежений до чотирьох років, і сплинув саме 25.10.2018. Також позивач наголошує, що враховуючи, що за оскаржуваним рішенням від 01.11.2018 позивач припинив участь у конкурсі на заняття вакантної посади судді ВСПІВ на першому етапі цього конкурсу, відтак відсутні підстави для твердження, що Відповідач прийняв рішення стосовно кваліфікаційного оцінювання Позивача, яке складається із двох етапів: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Також позивач зазначає, що відповідач оголосив конкурс на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати ВСПІВ 05.10.2018, тобто за 4 тижні до ухвалення оскарженого рішення від 01.11.2018. До того ж, Відповідач ніколи не ставить нікого до відома про дати ухвалення своїх майбутніх рішень. Отже, позивач, щоб підтвердити свій стаж практичної діяльності патентного повіреного тривалістю більше ніж 5 років, розпочав в розміреному темпі готувати великий за обсягом пакет документів для участі у вказаному конкурсі одразу, як тільки дізнався про його оголошення, тобто до 01.11.2018, а звернувся із відповідною заявою тоді, коли цей пакет був повністю готовий. Проте, відмовивши позивачу у допуску до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати ВСПІВ на тій підставі, що нібито відносно позивача вже прийняте рішення про кваліфоцінювання, відповідач допустив до участі у даному конкурсі наступних осіб, які разом з позивачем приймали участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді ВСПІВ і відносно яких також ухвалені рішення від 01.11.2018 за результатами складання іспиту: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 .
Окрім того, позивач наголошує, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також принципів "чесності", "справедливості", "розумності" та "прозорості" не надав йому копію рішення від 01.04.2019, яким відмовлено у перегляді свого рішення від 14.01.2019 №7/ВС-19 із аргументацією ВККС України щодо відхилення доводів позивача, не зважаючи на письмове звернення останнього від 15.04.2019.
Примірник відповіді на відзив представника позивача направлений відповідачу та третій особі поштовою кореспонденцією, про що свідчать описи вкладення у цінні листи за 06.05.2019, фіскальні і службові чеки ( а.с.140-141).
В запереченнях, які надійшли до Суду 13.05.2019 (вих. №19-2580/19, т.1 а.с.147-150), представник Комісії повідомляє, що відповідь на відзив містить твердження, що повторюють висловлені позивачем у позовній заяві доводи та міркування, і позивач не наводить визначених Законом правових підстав для задоволення його вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії від 01.11.2018 №246/зп-18 та від 14.01.2019 №7/вс-17, і відповідно вчинення певних дій. Твердження позивача у позовній заяві та відповіді на відзив спростовується нормами чинного законодавства, локальних актів, якими керується Комісія у своїй діяльності, та фактичним обставинам справи, про що Комісією вже було зазначено у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги останнього є такими, що не підлягають задоволенню. Також представник відповідача, обґрунтовуючи власну позицію щодо тривалості перебування члена ВККС України на посаді після набрання законної сили Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", вказує, що строк на який було призначено ОСОБА_4 на посаду члена ВККС України спливає 24.10.2020.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представника відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої та другої статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з розгляду окремих категорій справ.
Вищими спеціалізованими судами є:
1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності;
2) Вищий антикорупційний суд.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №1402-VIII суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;
2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) щонайменше п`ять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності щонайменше п`ять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше п`ять років.
В силу частин першої-четвертої статті 79 Закону №1402-VIII Конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу.
Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Так, Судом установлено, що 30.09.2017 ВККС України ухвалено рішення N°98/зп-17 про оголошення конкурсу на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
14.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Згідно із частинами першою-четвертою статті 83 Закону 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.
Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є:
1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі;
2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
Рішенням Комісії від 02.03.2018 № 35/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах зазначеного конкурсу.
Згідно з рішеннями Комісії від 10.09.2018 № 47/вс-18 та № 197/зп-18 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності й призначено проведення 03.10.2018 іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах зазначеного конкурсу.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Згідно з частиною другою статті 85 Закону №1402-VIII іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Згідно з частиною п`ятою статті 83 Закону №1402-VIII порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
У відповідності до пункту 14 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 (в редакції Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18, далі - Положення) іспит проводиться з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
Іспит складається з двох стадій: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання.
Рішення про черговість стадій проведення іспиту ухвалює Комісія.
Рішенням Комісії від 04.10.2018 №2013/зп-18 затверджено рейтингові кодовані результати анонімного письмового тестування на етапі іспит під час кваліфікаційного оцінювання та визнано такими, що успішно склали анонімне письмове тестування та продовжують участь в іспиті, 86 його учасників.
Порядок проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 № 144/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, далі - Порядок) визначає засади проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону №1402-VIII.
Згідно з пунктами 1, 2 названого Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).
Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.