1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



25 жовтня 2019 року

Київ

справа №803/115/16

адміністративне провадження №К/9901/36604/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року (головуючий суддя - Костюкевич С.Ф.)

та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді - Богаченко С.І., Мікула О.І.)

у справі №803/115/16

за позовом Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,



ВСТАНОВИВ:



У лютому 2016 року Ківерцівське міське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - ВУЖКГ) звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Ківерцівська ОДПІ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.



В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з дати набрання законної сили ухвали Волинського окружного адміністративного суду про розстрочення податкового боргу і до закінчення терміну, на який цей борг був розстрочений, Ківерцівська ОДПІ втратила право на нарахування пені, оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в ухвалах про розстрочення прямо визначені нові строки сплати боргу, а тому штрафні санкції могли бути нараховані лише за порушення платником податків нових строків.



Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, адміністративний позов задоволено:



- визнано протиправними дії Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо нарахування Ківерцівському міському виробничому управлінню житлово-комунального господарства пені на загальну суму 129 247, 31 грн на розстрочені суми податкового боргу згідно із ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 по справі №803/2646/13-а, від 27.02.2014 по справі №2а-3160/10/0370 та від 27.02.2014 по справі №2а/0370/795/12 про розстрочення податкового боргу на загальну суму 978 828, 71 грн;



- зобов`язано Ківерцівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області скасувати нараховану пеню в розмірі 129 247, 31 грн 31 коп. на розстрочені судом суми податкового боргу;



- присуджено на користь Ківерцівського міського виробничого управління житлово-комунального господарства за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 3 387,65 грн 65 коп.



Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючим органом при нарахуванні пені протиправно не взято до уваги ухвали Волинського окружного адміністративного суду про розстрочення податкового боргу, якими фактично перенесено Управлінню строки сплати податкового боргу.



Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність нарахування контролюючим органом пені.



27 липня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Управління зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.



12 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).



Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.



Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 у справі №803/2646/13-а стягнуто з Ківерцівського міського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 323 800,12 грн.



Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 розстрочено виконання вищевказаної постанови на період з березня 2014 року по лютий 2019 року зі сплатою щомісячних платежів в сумі 5 396,67 грн.



Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 у справі №2а-3160/10/0370 стягнуто з Ківерцівського міського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 384 553,44 грн.



Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі №2а-3160/10/0370 заяву про розстрочення виконання судового рішення задоволено, розстрочено виконання вищевказаної постанови на період з березня 2014 року по лютий 2019 року зі сплатою щомісячних платежів в сумі 5 621,35 грн.



Також постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 у справі №2а/0370/795/12 стягнуто з Ківерцівського міського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 317 747, 81 грн.



Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 розстрочено виконання вищевказаної постанови на період з березня 2014 року по січень 2019 року зі сплатою щомісячних платежів в сумі 5 295,80 грн.



Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку, контролюючим органом нараховано на податкові зобов`язання в загальній сумі 978 828,71 грн пеню у розмірі 129 247, 31 грн.



Вважаючи дії контролюючого органу по нарахуванню пені протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.



Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.



Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.



Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.



Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.



Згідно пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.



Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.


................
Перейти до повного тексту