ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/12507/16
адміністративне провадження №К/9901/38208/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року (суддя Келеберда В.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (судді: Костюк Л.О. (головуючий), Бужак Н.П., Твердохліб В.А.)
у справі № 826/12507/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25 травня 2016 року № 000011/26-32-40/НОМЕР_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реалізація алкогольних напоїв здійснювалася у визначеному для цього місці торгівлі, яке відповідає вимогам чинного законодавства, тому вимоги статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" позивачем не порушено.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про застосування фінансових санкцій від 25 травня 2016 року №000011/26-32-40/НОМЕР_1.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у Деснянському районі звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою контролюючого органу.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому касаційну скаргу просив залишити без задоволення.
14 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та як платник податків, зборів та обов`язкових платежів перебуває на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
20 квітня 2016 року працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведена фактична перевірка стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у павільйоні ФОП ОСОБА_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 25 квітня 2016 року № 0523/26/15/14/НОМЕР_1.
У висновках вказаного акта перевірки зазначено про порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснення продажу алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (торговельна площа менше 20 кв. м).
На підставі акта перевірки ДПІ у Деснянському районі прийняла рішення від 25 травня 2016 року № 000011/26-52-40/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем протиправно, оскільки позивач здійснював торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії в орендованому приміщенні із застосуванням РРО.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР).