ПОСТАНОВА
Іменем України
22 жовтня 2019 року
Київ
справа №400/3076/18
адміністративне провадження №К/9901/20457/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
за участі:
секретаря судового засідання Кравченко Р.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача-1 Мельніченко Л.Б.,
представника відповідача-2 Житаря Ю.І .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 (суддя Птичкіна В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 (колегія суддів у складі: Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби морського та річкового транспорту України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач-1, Укртрансбезпека), Державної служби морського та річкового транспорту України (далі - відповідач-2, Морська адміністрація) про визнання протиправною бездіяльність щодо переведення її з Укртрансбезпеки до Морської адміністрації; зобов`язання здійснити її переведення до Морської адміністрації на рівнозначну посаду, а саме зобов`язати Укртрансбезпеку видати наказ про її звільнення у зв`язку з переведенням до Морської адміністрації, а Морську адміністрацію видати наказ про прийняття її на роботу за переведенням.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що їй протиправно не запропоновано переведення з Укртрансбезпеки до Морської адміністрації, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095, було створено Морську адміністрацію, до компетенції якої було віднесено частину функцій Укртрансбезпеки, тобто відбулась передача повноважень.
24.01.2019 ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила: визнати протиправним та скасувати наказ Укртрансбезпеки від 17.01.2019 № 72-к про звільнення із займаної посади, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Укртрансбезпеки; зобов`язати відповідача-1 внести до трудової книжки відомості про скасування наказу Укртрансбезпеки від 17.01.2019 № 72-к; зобов`язати відповідача-1 видати наказ про звільнення 18.01.2019 у зв`язку з переведенням до відповідача-2; зобов`язати Укртрансбезпеки внести до трудової книжки відомості про звільнення 18.01.2019 у зв`язку з переведенням до відповідача-2; зобов`язати відповідача-2 видати наказ про призначення позивача з 19.01.2019 на рівнозначну посаду до Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України у зв`язку із переведенням з Укртрансбезпеки; зобов`язати Морську адміністрацію внести до трудової книжки відомості про призначення позивача з 19.01.2019 на рівнозначну посаду до Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України; стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.01.2019 по день ухвалення рішення; стягнути з відповідачів судові витрати та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 повернуто позивачеві заяву про зміну предмета позову від 24.01.2019 без розгляду у зв`язку з невідповідністю заяви статтям 47, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пропуском строку для подання такої заяви.
01.02.2019 ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати протиправним та скасувати наказ Укртрансбезпеки від 17.01.2019 № 72-к про її звільнення з 18.01.2019 з займаної посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Укртрасбезпеки, відповідно до пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 повернуто позивачеві заяву про збільшення позовних вимог на підставі частини сьомої статті 47 КАС України, з підстави не подання до суду доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.03.2019 прийняв відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 про повернення заяви щодо збільшення позовних вимог та закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 про повернення заяви щодо збільшення позовних вимог.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 26.03.2019 в задоволенні позову відмовив.
Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що загальними положеннями Закону України "Про державну службу" не встановлений обов`язок новоствореного державного органу з призначення на посади осіб, які раніше працювали в іншому державному органі. Частиною п`ятою статті 22 цього Закону встановлено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу. Отже, умовою для застосування цієї норми є факт реорганізації або ліквідації державного органу, в якому працювала позивач. Матеріали справи доказів на підтвердження цього факту не містять. Доводам позивача в частині невідповідності дій Державної служби України з безпеки на транспорті вимогам статті 87 Закону України "Про державну службу" та статті 49-2 КЗпП України суд оцінки не дав, оскільки, виходячи із змісту позовних вимог, обставини дотримання Укртрансбезпекою процедури припинення державної служби з ініціативи суб`єкта призначення не входять до предмета доказування у цій справі.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 задовольнив частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з інших підстав ніж визначено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2019.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що на період звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом відповідачем не вирішувалося питання припинення служби позивачем. При цьому, суд зазначає, що згідно позовних вимог позивач не оспорює законність дій Укртрансбезпеки щодо попередження її про наступне звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача щодо проходження публічної служби.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Позивачка не погодилася із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулася із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову, доводи якої аналогічні викладеним в позові та в апеляційній скарзі.
Скаржниця, зокрема, указує на те, що до Морської адміністрації від Укртрансбезпеки перейшли не частина, а всі функції та обов`язки, пов`язані із сферою морського та річкового транспорту. Крім того, до Морської адміністрації від Укртрансбезпеки передана чисельність штатних працівників у кількості 226 осіб. Отже, відбулась реорганізація Укртрансбезпеки з виділом і організацією нової служби - Морська адміністрація, яка здійснює на теперішній час контроль за безпекою на річковому та морському транспорті. Суди попередніх інстанцій не надали правову оцінку факту реорганізації або ліквідації державного органу. Скаржниця зазначає, що оскільки всі працівники відділу були переведені до Морської адміністрації, вона також подала 09.10.2018 заяву про її перевід до відповідачів. Не отримавши відповідей, вона повторно зверталась з такими заявами. Зазначає, що із самого початку реорганізації вона неодноразово зверталась до керівників про надання інформації щодо процедури та стану її проведення. Але інформація не надавалась або надавалась не повністю. Також зазначає, що до суду не була надана документально підтверджена інформація про наявність вакансій станом на 05.11.2018. Крім цього, скаржниця вважає, що бездіяльність відповідача-2 щодо її переведення полягає в тому числі і в тому, що відповідач-2 не поцікавився взагалі її кваліфікацією. Висновок Морської адміністрації про її низьку кваліфікацію не відповідає дійсності та нічим не аргументовано та не доведено.
Наголошує на тому, що вакантні посади на момент оголошення їй попередження про звільнення були і бездіяльність відповідачів щодо її не переведення до Морської адміністрації є протиправною. Вважає, що Укртрансбезпеки надав інформацію стосовно всіх своїх працівників Морській адміністрації для їх переведення до цієї Служби, проте інформацію про позивачку не надала.
Крім того, скаржниця вважає, що висновок суду що ініціатива про переведення працівників має тільки виходити від суб`єкта призначення - державного органу до якого переводиться службовець, не відповідає обставинам справи та нормам законодавства про працю України.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Морська адміністрація просить залишити її без задоволення. Зазначає, що Морська адміністрація є новоствореним центральним органом виконавчої влади, та не є правонаступником Укртрансбезпеки. Крім того, звертає увагу на те, що з моменту здійснення своїх повноважень Морська адміністрація неодноразово проводила конкурси на заміщення вакантних посад державної служби, оголошення яких публікувалися на сайті Морської адміністрації та Національного агентства з питань державної служби України, проте ОСОБА_1 жодного разу не подавала свої документи для участі у конкурсі.
Укртрансбезпека у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, безпідставною та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.07.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 год 00 хв 22.10.2019.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
22.09.2017 ОСОБА_1 переведена на посаду головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на водному транспорті Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095 утворено Державну службу морського та річкового транспорту України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури; внесено зміни до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, виключивши з компетенції служби функцію реалізації державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; внесено зміни до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті шляхом зменшення її на 226 (з яких 165 - державні службовці).
Наказом Морської адміністрації від 26.04.2018 № 3 введено в дію з 26.04.2018 структуру та штатний розпис Державної служби морського та річкового транспорту України на 2018 рік.
Наказом Укртрансбезпеки від 05.10.2018 № 805 введено в дію структуру та штатний розпис Державної служби України з безпеки на транспорті на 2018 рік, згідно якого у структурі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області відсутній відділ у якому працювала позивач.
05.11.2018 ОСОБА_1 ознайомлено з попередженням про звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, через два місяці після ознайомлення.
09.10.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявами до Укртрансбезпеки та Морської адміністрації про переведення на рівнозначну посаду.
Листом Укртрансбезпеки від 23.10.2018 № 8981/09/15-13 ОСОБА_1 повідомлено про те, що для розгляду заяви про переведення необхідно надати рішення керівника Морської адміністрації.
Листами Морської адміністрації від 23.10.2018 № 476/05/15-18, від 23.11.2018 № 824/05/15-18 позивачку повідомлено про відсутність рівнозначних або нижчих вакантних посад державних службовців.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо переведення на рівнозначну посаду до Морської адміністрації позивач звернулася до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.