ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №820/2130/16
адміністративне провадження №К/9901/11960/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/2130/16
за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Голови Служби безпеки України, генерала армії України Грицака В.С., третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бондара В.О., суддів: Калитки О.М., Кононенко З.О.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Служби безпеки України та Служби безпеки України (далі - відповідачі) про визнання незаконним та скасування наказу Голови СБ України від 30 березня 2016 року № 372-ос про звільнення його з посади начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (надалі за текстом Інститут), поновлення на посаді начальника Інституту та виплати йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Служби безпеки України, генерала армії України Грицака В.С., Служби безпеки України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - задоволено в повному обсязі.
Скасовано наказ Голови Служби безпеки Украйни від 30 березня 2016 року № 372-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Стягнуто із Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та стягнення із Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.
Відповідачі - Голова Служби безпеки України, генерал армії України Грицак В.С., Служба безпеки України, не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року, подали апеляційні скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року за клопотанням Міністерства юстиції України останнього залучено до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року за ініціативою суду провадження у справі № 820/2130/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається у порядку конституційного провадження за поданням Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про очищення влади".
Зупиняючи провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Відповідно з частиною 3 статті 61 "Про Конституційний Суд України" в разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.
Стаття 69 вищевказаного Закону передбачає, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.
Згідно з частинами 2, 3 статті 70 цього ж Закону у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов`язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.
Враховуючи вказане, результати розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України впливають на прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі.
На підставі наведеного колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи, оскільки невизначеність у питанні чи відповідають положення Закону України "Про очищення влади" Конституції України, на їх думку, унеможливлює розгляд даної справи до розгляду справ, яка перебуває на розгляді Конституційного суду України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
23 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України про скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що зупинення провадження в справі спрямоване на те, щоб обставини, що об`єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об`єктивний характер, не вважалися такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених КАС України.
Скаржник звертає увагу, що встановлюючи скорочені строки розгляду справ щодо звільнення з публічної служби, законодавець підкреслив особливу значимість цих спорів та необхідність захисту порушених прав у накоротший термін. Зважаючи, що справа за вищевказаними поданнями розглядається у Конституційному Суді України з 16 квітня 2015 року, тобто більше року на момент звернення позивача із цим позовом до суду, а на момент постановлення оскаржуваної ухвали була відсутня інформація щодо дати можливого закінчення вищевказаного судового розгляду означеним судом, то зупинення провадження у справі до невизначеного часу вирішення судом конституційної юрисдикції відповідних подань порушує право сторін на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Предметом розгляду даної справи є оскарження акту індивідуальної дії, який прийнятий державним органом, що безпосередньо не пов`язане з предметом конституційного провадження, що, на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали на підставі статті 227 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, зупинивши провадження у справі, позбавив апелянта можливості захистити свої права та інтереси, та відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді протягом розумного строку, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.