ПОСТАНОВА
Іменем України
25 жовтня 2019 року
Київ
справа №803/533/16
адміністративне провадження №К/9901/31222/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши п порядку письмового провадження Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року (головуючий суддя - Мачульський В.В.)
та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року (головуючий суддя - Яворський І.О., судді - Кухтей Р.В., Нос С.П.)
у справі №803/533/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджді"
до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленерджді" (далі - Товариство) звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельської ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє Товариство права здійснювати ччерез АЗС оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або використання його в господарській діяльності.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 24 грудня 2015 року №0009181502;
- присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленерджі" за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в сумі 1 378 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством через АЗС реалізовано ТОВ "Авіас" оптову партію нафтопродуктів, а тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем акцизного податку за вересень 2015 року зроблені без урахування наданих позивачем первинних документів, є передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях посадових осіб відповідача.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України.
02 серпня 2017 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань правильності відображення показників задекларованих у декларації з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 09 грудня 2015 року № 1060/03-06-15.02-39465036 (а.с.7-10) (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем ст.ст. 213 - 216 ПК України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за вересень 2015 року в сумі 4 942,47 грн.
На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податковке повідомлення-рішення №0009181502 від 24.12.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на 7 413,71 грн, в т.ч.: за основним платежем - 4 942, 47 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 471,24 грн (а.с.6).
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Згідно з п. 14.1.4 п. 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 статті 212 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 статті 213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПК України).
Згідно з п.п. 215.3.10 п. 215.3 статті 215 ПК України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі статтею 2 вказаного Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.