ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/279/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - не зʼявилися,
відповідача - не зʼявилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не зʼявилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "СНОВ"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2019 (суддя Федорова О. В.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019 (Широбокова Л. П. - головуючий, судді Кощеєва І. М., Орєшкіна Е. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжелітбуд"
до Приватної фірми "СНОВ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Запорізька міська рада,
про зобов`язання звільнити земельну ділянку.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжелітбуд" (далі - ТОВ "Запоріжелітбуд") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватної фірми "СНОВ" (далі - ПФ "СНОВ") (з урахуванням заяви від 24.04.2019 про зміну предмета позову) про зобов`язання ПФ "СНОВ" усунути перешкоди у користуванні місцем для розташування стаціонарних тимчасових споруд (далі - ТС), розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, наданим товариству у користування згідно з договором від 01.04.2019 № 13 на право користування місцями для розташування стаціонарних ТС для здійснення підприємницької діяльності, шляхом звільнення такої земельної ділянки у межах, визначених відповідно до схеми розміщення паспорта прив`язки ТС від 04.12.2017 № ТС-В-253/1477, зі знесенням (демонтажем) належної ПФ "СНОВ" ТС (кіоску № 42А).
2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) обґрунтовано тим, що ТОВ "Запоріжелітбуд" не може використовувати надану йому земельну ділянку за призначенням, оскільки на ній частково розміщено ТС (кіоск №42А), яка належить відповідачеві.
3. ПФ "СНОВ" проти позову заперечила, наголошуючи на відсутності у позивача правових підстав для звернення із відповідним позовом до суду, оскільки ТОВ "Запоріжелітбуд" не є власником земельної ділянки; порушенні процедури видачі позивачеві паспорта прив`язки; порушенні його прав як користувача земельних ділянок і неправомірності відмови відповідачеві у першочерговому праві на видачу паспортів прив`язки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2019 у справі № 908/279/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019, позовні вимоги задоволено; зобов`язано ПФ "СНОВ" усунути перешкоди у користуванні місцем для розташування стаціонарних ТС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, наданим у користування ТОВ "Запоріжелітбуд" на підставі договору від 01.04.2019 № 13 на право користування місцями для розташування стаціонарних ТС для здійснення підприємницької діяльності, шляхом знесення (демонтажу) належної ПФ "СНОВ" (ідентифікаційний код 19276584) ТС (кіоску № 42А), у межах, визначених відповідно до схеми розміщення паспорта прив`язки ТС від 04.12.2017 № ТС-В-253/1477.
5. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем права позивача на вільне та повне використання наданого йому місця для розміщення ТС шляхом часткового розташування там свого майна, тому вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні місцем для розташування стаціонарних ТС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30 визначеним у позові способом є законними і такими, що підлягають задоволенню.
Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, наголосив, що позивач є законним володільцем земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Сталеварів, 30 у місті Запоріжжі, а тому має право звернутися до суду за захистом своїх прав щодо належного користування зазначеною земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2019 і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 908/279/19, ПФ "СНОВ" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Підставами для скасування рішення і постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги зазначає, що на час звернення до суду із позовом у цій справі у позивача не було правових підстав для такого звернення, оскільки паспорт привʼязки для розміщення ТС йому надано лише 01.04.2019.
8. Скаржник також акцентує на залишенні судами попередніх інстанцій поза увагою, що позивач не є ні власником, ні землекористувачем, тому не може звертатися до суду із негаторним позовом.
9. Крім того, ПФ "СНОВ" наголошує, що паспорт привʼязки видано позивачеві під час дії укладеного із відповідачем договору оренди земельної ділянки, чим фактично порушено процедуру видачі такого паспорта, про що відповідач подав адміністративний позов.
10. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивач не дотримався досудового порядку врегулювання спору, до цього часу не розмістив ТС за спірним паспортом привʼязки, тому цей паспорт необхідно анульовати.
11. У заяві, поданій до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ПФ "СНОВ" звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1552/16, та зауважує, що наявність у позивача паспорта привʼязки розташування ТС на спірній земельній ділянці не засвідчує його речового права на цю земельну ділянку.
12. У заяві, яка надійшла на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.10.2019, ПФ "СНОВ" посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019 № 908/281/19, прийняту з аналогічних правовідносин.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
13. ТОВ "Запоріжелітбуд" відзиву на касаційну скаргу не надало. Водночас 07.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання товариства про відкладення розгляду справи № 908/279/19 у звʼязку із неотриманням касаційної скарги та участю адвоката Погрібної С. О. у розгляді інших справ, також призначених на 15.10.2019.
14. Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Запоріжелітбуд" про відкладення розгляду справи № 908/279/19, оскільки участь представників сторін у судовому засіданні не було визнано обовʼязковою згідно з ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019, а також з урахуванням того, що згідно з положеннями статті 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк розгляду касаційної скарги у цьому разі становить 60 днів із дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.12.2017 Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради видав ТОВ "Запоріжелітбуд" паспорт прив`язки ТС із продажу товарів народного споживання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, в якому зазначено, що він дійсний до 04.12.2022; цього ж дня - 04.12.2017 Відділ містобудівного моніторингу та містобудівного кадастру провів реєстрацію обмежень і обтяжень прав користування земельною ділянкою та сервітутів за № ТС-В-253/1477.
16. Невідʼємною частиною паспорта є схема розміщення ТС, згідно з якою площа ТС - 16,1 кв.м, закріплена територія благоустрою - 286,83 кв.м, визначено, що вона встановлюється шляхом демонтажу існуючих конструкцій. У примітках до паспорта зазначено, що у разі недотримання вимог паспорта привʼязки та при невстановленні ТС упродовж 6 місяців із дати отримання паспорта привʼязки його дія анулюється.
17. У подальшому між Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенському району (уповноважений орган) і ТОВ "Запоріжелітбуд" укладено договір від 01.04.2019 № 13 на право користування місцями для розташування стаціонарних ТС для здійснення підприємницької діяльності відповідно до зазначеного паспорта прив`язки ТС. Доказів анулювання зазначеного паспорта привʼязки матеріали справи не містять.
18. Позивач у позовній заяві зазначає, що після отримання паспорта привʼязки виявлено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, встановлено сторонню металеву споруду, яка перешкоджає позивачеві встановити належну йому ТС. При цьому, у результаті листування із Запорізькою міською радою та Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради (лист від 15.03.2018 № 15/03/2018-1) позивач зʼясував, що металеві споруди належать ПФ "СНОВ" (інформація Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру).
19. Суди попередніх інстанцій установили, що ПФ "СНОВ" відповідно до рішення тридцять третьої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 24.06.2009 № 83/7 строком на 3 (три) роки на праві оренди передано земельну ділянку по вул. Сталеварів, 30 у м. Запоріжжі, кадастровий номер 2310100000:05:005:0056, площею 0,0012 га, для розташування кіоску № 42А. На виконання цього рішення сторонами укладено договір оренди землі від 10.08.2009, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.09.2009 № 040926101645, тобто строк дії договору скінчився 02.09.2012.
20. Рішенням Запорізької міської ради від 26.09.2018 № 35/32 договір оренди земельної ділянки від 02.09.2009 № 040926101645 визнано припиненим, а рішення Запорізької міської ради від 24.06.2009 № 83/7 - таким, що втратило чинність (пункт 1.126 рішення).
21. У пунктах 3 та 4 договору від 02.09.2009 № 040926101645 визначено, що земельна ділянка передавалася разом із кіоском № 42А, інших об`єктів інфраструктури на земельній ділянці немає. Відповідач не спростовує факту належності йому кіоску № 42А.
22. Також у матеріалах справи є інформація від 10.04.2019 № Із-021, надана Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради на запит ТОВ "Запоріжелітбуд", в якій повідомляється про наступне: згідно з інформацією містобудівного кадастру на земельну ділянку по вул. Сталеварів, 30 (паспорт привʼязки ТС від 04.12.2017 № ТС-В-253/1477) раніше не було оформлено права власності чи користування, кадастрові номери не присвоєні; поряд з зазначеною ділянкою розташована сформована земельна ділянка, кадастровий номер 2310100000:05:005:0056, землекористувачем якої є ПФ "СНОВ", для розташування кіоску № 42А; у межах земельної ділянки, на якій відповідно до схеми розміщення ТС, М 1:500 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30 (паспорт привʼязки ТС від 04.12.2017 №ТС-В-253/1477), передбачено розміщення ТС, наявна металева споруда, встановлена відповідно до паспорта кіоска № 42А, термін дії якого закінчився 20.01.2009, на цей час право на розміщення зазначених металевих споруд у встановленому порядку не оформлено.
23. До наведеної інформації надано витяг із містобудівного кадастру м. Запоріжжя із позначенням спірних земельних ділянок, із якого убачається, що вони не збігаються, та зазначено розміщення кіоску № 42А, який частково розташований на території земельної ділянки згідно з паспортом привʼязки ТС від 04.12.2017 № ТС-В-253/1477.
Позиція Верховного Суду
24. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити з огляду на таке.
25. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
26. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).
27. Слід зауважити, що право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
28. Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, визначено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном і передбачає право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
29. За змістом частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
30. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 цього Кодексу).
31. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).
32. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 цього Кодексу).