ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/13/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Багай Н. О., Катеринчук Л. Й.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача (АТ "НАК "Нафтогаз України"): Родіна Т. М.,
третьої особи (Міністерства енергетики та вугільної промисловості України): Климась О. С.,
відповідача (Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА), третіх осіб (Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України): не з`явилися.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019
у складі колегії суддів: Богатиря К. В. - головуючого, Мишкіної М. А., Поліщук Л. В.
та на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019
у складі судді Смородінової О. Г.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Кабінет Міністрів України
2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
3) Міністерство фінансів України
про стягнення грошових коштів у сумі 3 857 026,32 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог, їх розгляд
1. У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА, відповідач) про стягнення 3 857 026,32 грн, з яких 1 857 568,39 грн - основний борг, 162 613,36 грн - 3 % річних, 1 836 844,57 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору № 1 від 16.01.2012 щодо повернення позивачу грошових коштів отриманих відповідачем на добудову об`єкту газопостачання: "Газопостачання с. Квітневе Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області".
3. Ухвалою Господарського Миколаївської області від 04.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 915/13/17 та згодом ухвалою суду від 07.02.2017 залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство фінансів України.
4. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі № 915/13/17, у задоволенні позову АТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено повністю з підстав відсутності бюджетних призначень на виконання зобов`язань, передбачених пунктом 2.3.13 Договору та не врегулюванням розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р механізму повернення замовниками будівництва коштів АТ "НАК "Нафтогаз України", тому Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА в порядку, визначеному бюджетним законодавством, не набуло статусу розпорядника бюджетних коштів у спірних правовідносинах, в зв`язку з чим умови Договору в частині зобов`язань відповідача по поверненню коштів позивачу не відповідають вимогам закону та не породжують правових наслідків для сторін.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2017 у справі № 915/13/17 скасовано. Справу № 915/13/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
6. Приймаючи постанову Верховним Судом, зокрема, зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відсутність субвенцій з Державного бюджету України, призначених для відшкодування витрат на будівництво газопроводу, є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язання за договором, а, відповідно, і від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій за результатами нового розгляду справи
7. За наслідками нового розгляду справи № 915/13/17 рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019 у задоволенні позову АТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено повністю.
8. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА не є "замовником" у розумінні того поняття, що зустрічається у визначеннях окремих видів господарських зобов`язань, оскільки у цьому випадку управління, на відміну від "замовника" у звичайному значенні, є лише учасником Договору, зобов`язаним вчинити певні дії для отримання результату робіт та його подальшої передачі державі у власність. Розпорядженням від 26.08.2009 року № 1001-р на відповідача, по суті, покладено лише функції організатора (оператора) будівництва газопроводу за рахунок виділених їй державних коштів. Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА не є власником газопроводу, не експлуатує зазначений об`єкт, прибутків від транспортування газу газопроводом не отримує.
9. Крім того судом зазначено, що учасником відносин з добудови підвідних газопроводів є держава та договір було укладено на виконання нормативного акту, виданого повноважним державним органом - розпорядження Кабінету Міністрів України. У підсумку газопровід, побудований за рахунок грошових коштів, перерахованих позивачу НАК "Нафтогаз України", отримала у власність держава. При цьому до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р зміни щодо фінансування будівництва газопроводу не вносилися, а норма, яка б визначала обов`язок відповідача компенсувати позивачеві витрачені ним кошти за рахунок власних грошових коштів (грошових коштів місцевого бюджету), відсутня, відтак держава взяла на себе обов`язок здійснити добудову (будівництво) підвідних газопроводів у межах реалізації конституційного принципу соціальної держави.
10. Зважаючи на те, що фінансування добудови підвідних газопроводів є обов`язком держави, суд першої інстанції дійшов висновку, що зміна нормативних умов у процесі реалізації проекту, яке стало наслідком покладення на відповідача обов`язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на добудову газопроводу, є порушенням принципу належного урядування. На підтвердження своїх висновків місцевий господарський суд послався на правову позицію викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 918/33/17 та в постанові Касаційного Суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 908/44/17.
11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019 у справі № 915/13/17 залишено без змін із аналогічних підстав.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
12. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів", зміненого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2010 та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1881-р від 13.09.2010, погоджено пропозицію Міністерства палива та енергетики та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо фінансування компанією робіт з добудови підвідних газопроводів відповідно до затвердженого НАК "Нафтогаз України" переліку. Відповідно до вказаного розпорядження від 26.08.2009 № 1001-р для забезпечення добудови газопроводів НАК "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом. Замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов`язаних із завершенням їх будівництва, згідно із законодавством (пункти 1, 2, 3 розпорядження).
13. Рішенням Миколаївської облради від 25.03.2011 було затверджено Програму економічного та соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки "Миколаївщина - 2014".
14. Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 95-р від 04.04.2012 затверджено перелік об`єктів газопостачання населених пунктів Миколаївської області, у спорудженні яких передбачається фінансова участь НАК "Нафтогаз України", серед яких значиться об`єкт "Газопостачання с. Квітневе Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області". Замовником будівництва об`єктів визначено Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації та зобов`язано зазначене управління укласти відповідні договори з НАК "Нафтогаз України" на фінансування будівництва підвідних газопроводів до населених пунктів.
15. 16.01.2012 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" між НАК "Нафтогаз України" та Управлінням капітального будівництва Миколаївської ОДА (далі - замовник) укладено Договір № 1 (далі - Договір) згідно з яким НАК "Нафтогаз України" відповідно до розпорядження та на умовах цього Договору, на підставі затвердженого рішенням правління Нафтогазу "Переліку об`єктів газопостачання, у спорудженні яких передбачено фінансову участь НАК "Нафтогаз України" та графіку фінансування спорудження об`єкта газопостачання здійснює фінансування добудови об`єкта газопостачання: "Газопостачання с. Квітневе Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області", а замовник зобов`язується здійснити добудову об`єкта, забезпечити передачу його, як цілісного об`єкта у державну власність на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами Договору та повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову об`єкта.
16. Відповідно до пункту 2.1 Договору до обов`язків позивача віднесено, зокрема, при наявності фінансової можливості здійснити фінансування добудови об`єкта в обсягах, передбачених фінансовим планом Нафтогазу на відповідний період, згідно до Додатком 1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок замовника або іншими способами, що не суперечить діючому законодавству України. Після завершення робіт по добудові об`єкта в установленому порядку оформити акти звірки взаємних розрахунків із замовником.
17. Пунктом 2.3.1 Договору встановлено, що замовник зобов`язаний забезпечити виконання всіх належних дій для добудови об`єкта у відповідності до діючого законодавства України та умов договору, у тому числі отримання необхідних дозвільних документів та розробку проектно-кошторисної та іншої документації, надання підтверджувальних документів щодо права власності замовника на інші частки об`єкта та введення в експлуатацію об`єкта і передачу його у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс відповідного спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації, яке здійснює ліцензійну діяльність на території розташування об`єкта, згідно з діючим законодавством України.
18. Відповідно до пункту 2.3.2 Договору замовник зобов`язаний здійснювати за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов`язаних із добудовою об`єкта згідно з діючим законодавством України.
19. Згідно з пунктом 2.3.4 Договору замовник зобов`язаний забезпечити облік та контроль за використанням коштів, отриманих від Нафтогазу для виконання зобов`язань, передбачених цим Договором. Відкрити окремий рахунок в регіональному відділенні Державного казначейства або уповноваженого банку для отримання грошових коштів, які будуть перераховуватись Нафтогазом за цим договором та негайно, протягом 5 (п`яти) робочих днів, письмово повідомити Нафтогаз про зміну реквізитів для перерахування коштів.
20. Пунктом 2.3.12 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний після завершення робіт по добудові об`єкта в обов`язковому порядку забезпечити передачу його, як цілісного об`єкта, у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та введення його в експлуатацію у термін, що не перевищує 60 календарних днів від дати виконання Нафтогазом зобов`язань за цим договором щодо фінансування добудови об`єкта.
21. Згідно з пунктом 2.3.13 Договору замовник зобов`язаний протягом бюджетного року наступного після року закінчення фінансування Нафтогазом добудови об`єкта повернути Нафтогазу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову об`єкта.
22. Відповідно до пунктів 2.3.14, 2.3.15 Договору замовник зобов`язаний в місячний термін після завершення робіт по добудові в установленому порядку оформити відповідні акти звірки взаємних розрахунків, з підтвердженням суми заборгованості замовника перед Нафтогазом. Замовник зобов`язаний надати Нафтогазу завірені підписом уповноваженої особи та печаткою замовника копію акту приймання-передачі об`єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та протоколу комісії про прийняття об`єкта державної форми власності до експлуатації.
23. Загальний обсяг фінансування за цим Договором (ціна Договору) складає 1 893 999,00 грн (пункту 3.1 Договору).
24. Згідно із пунктом 4.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань відповідно до умов договору та діючого законодавства України.
25. Нафтогаз не несе відповідальності за нефінансування добудови об`єкта (пункт 4.4 Договору). Замовник несе повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору (пункт 4.5 Договору). Замовник не несе відповідальності перед Нафтогазом за невиконання пункту 4.3 Договору в разі відсутності субвенцій з Державного бюджету (пункт 4.7 Договору).
26. Пунктом 7.1. Договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками і діє до повного повернення Нафтогазу суми грошових коштів, перерахованих ним в якості фінансування добудови об`єкта згідно з Договором.
27. Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено Графік фінансування спорудження об`єкта газопостачання, згідно з яким обсяг фінансування за рахунок коштів Нафтогазу, необхідний для введення об`єкта в експлуатацію, становить 1 893 999,00 грн, у тому числі І квартал - 1 893 999,00 грн; строк введення об`єкта в експлуатацію - 2012 рік.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу на фінансування будівництва об`єкта газопостачання 1 893 999,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку та платіжним дорученням від 27.06.2012 № 5570.
29. 24.10.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області за № МК14312199048 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.
30. Згідно з актом приймання-передачі основних засобів від 23.01.2013 та авізо № 3 Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА передало об`єкт основному балансоутримувачу АТ "Миколаївгаз"; цей об`єкт обліковується в Єдиному реєстрі державної власності як державне майно; суб`єкт управління майном є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
31. 25.01.2013 та 15.08.2013 Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА повернуло АТ "НАК "Нафтогаз України" невикористані за договором кошти на загальну суму 36 430,61 грн.
32. Згідно з підписаним між сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 станом на 30.09.2014 заборгованість Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за договором склала 1 857 568,30 грн.
33. За встановлених судами обставин Договір у частині фінансування будівництва та в частині побудови, введення в експлуатацію та передачі об`єкта у державну власність виконано сторонами в повному обсязі.
34. Посилаючись на неналежне виконання Управлінням капітального будівництва Миколаївської ОДА як замовником умов Договору у частині повного та своєчасного повернення грошових коштів, отриманих на добудову об`єкта газопостачання, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором, а також 3 % річних та інфляційні втрати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
35. Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду позивач звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
36. 22.07.2019 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою № 50/05-536 від 22.07.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019 у справі № 915/13/17.
37. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/13/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019.
38. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 915/13/17 за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2019; призначено розгляд справи на 19.09.2019.
39. 04.09.2019 на адресу Верховного Суду від Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА надійшов відзив на касаційну скаргу № 378/01-18/01 від 30.08.2019, в якому відповідач просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення.
40. 13.09.2019 до Верховного Суду від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення по справі № 7-2.1/7-1-874 від 10.09.2019, в яких третя особа просить суд відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
41. 18.09.2019 на електронну адресу та згодом 19.09.2019 на поштову адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача № 50/05-669 від 18.09.2019 про передачу справи на розгляд об`єднаної палати.
42. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" до 17.10.2019.
43. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/13/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Багай Н. О., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019.
44. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 прийнято справу № 915/13/17 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 19.09.2019 дату - 17.10.2019.
45. У судове засідання 17.10.2019 з`явилися представники позивача та третьої особи (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України), які надали пояснення у справі.
46. Відповідач та треті особи (Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України) явку повноважних представників не забезпечили, хоча про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників відповідача, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.
Розгляд клопотань
47. Розглянувши клопотання № 50/05-669 від 18.09.2019 про передачу справи на розгляд об`єднаної палати, мотивоване помилковістю та незаконністю висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладених у постанові від 12.10.2018 у справі № 918/33/17, які враховано та взято за основу при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд дійшов висновку про їх відхилення з огляду на таке.
48. Згідно із частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
49. За змістом наведеної норми права вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням змісту спірних правовідносин та їх предмету правового регулювання оцінює наявність підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
50. Аналізуючи зміст правовідносин, що склались між сторонами спору, а також висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у постанові від 12.10.2018 у справі № 918/33/17 крізь призму застосування частини 2 статті 302 ГПК України колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у згаданій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. До того ж наведені позивачем в клопотаннях посилання на те, що розглядаючи справу № 918/33/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вказала на помилковість висновків Верховного Суду в раніше ухвалених постановах, можуть слугувати лише обґрунтуванням для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, необхідність у чому в даному випадку колегія суддів також не вбачає.
51. З урахуванням викладеного, клопотання позивача про передачу даної справи на розгляд об`єднаної палати підлягає відхиленню.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Доводи скаржника
(АТ "НАК "Нафтогаз України")
52. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:
- під час нового розгляду справи суди попередніх інстанцій не виконали вказівки, які містились у постанові Верховного Суду від 11.04.2018, зокрема не перевірили розрахунок суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, а також період за який заявлено стягнення;
- в основу оскаржуваних рішень покладено висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у справі № 918/33/17, які не містять правового обґрунтування підстав звільнення відповідача від виконання зобов`язань за Договором;
- оскаржувані судові рішення побудовані на припущеннях про можливий зв`язок між розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1001-р від 26.08.2009 та Програмою, яке не підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи та спростовується Звітом про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на виконання державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, підготовленим Рахунковою палатою України;
- суди дійшли помилкового висновку, що відсутність субвенцій з Державного бюджету України для відшкодування витрат на будівництво газопроводу є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язання за Договором та відповідно від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи Управління капітального будівництва Миколаївської ОДА
53. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується із доводами касаційної скарги позивача, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних рішень правомірно та обґрунтовано враховано правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладену у постанові від 10.12.2018 у справі № 918/33/17.
Доводи Кабінету Міністрів України
54. У поясненнях по справі третьою особою зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги позивача, вказуючи, що учасником відносин з добудови (будівництва) підвідних газопроводів є держава, а спірний Договір було укладено на виконання нормативного акту, виданого повноваженим державним органом - Кабінетом Міністрів України, за результатами виконання якого об`єкт, побудований за рахунок грошових коштів, перерахованих відповідачу АТ "НАК "Нафтогаз України", отримала у власність держава.
Доводи інших учасників справи
55. Від третіх осіб (Міністерство фінансів України та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) станом на 17.10.2019 відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
56. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
58. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
59. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.