Постанова Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 593/1248/16-к провадження № 51-8640км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С., за участю: секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Вергізової Л.А., захисника Беляєвої О.М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Беляєвої О.М. на вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210040000150, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2014 року, та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 6841,12 грн.
Апеляційний суд Тернопільської області ухвалою від 04 липня 2018 року змінив вирок щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Крім того, виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ вини ОСОБА_1 власноручно складену ним заяву від 27 червня 2016 року щодо обставин події, яка міститься у т. 1, а.с. 188. У решті залишив вирок без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 26 червня 2016 року приблизно о 21:00, перебуваючи на території господарства за місцем проживання на АДРЕСА_1 ., під час сварки з ОСОБА_2, що раптово виникла на ґрунті неприязні, з метою вбивства умисно завдав їй одного удару ножем у ліву половину грудної клітки спереду, заподіявши тілесне ушкодження, внаслідок якого настала її смерть.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Беляєва О.М. ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушення кримінального процесуального закону. Вважає, що суд не дав належної оцінки доказам у провадженні, не звернув уваги, що ОСОБА_1, який фізично був неспроможним заподіяти смерть ОСОБА_2 , обмовив себе у вчиненні злочину, а інші докази не доводять його причетності до умисного вбивства потерпілої.Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення у кримінальному провадженні молекулярно-генетичної експертизи, внаслідок чого допустив неповноту судового розгляду, не дотримався принципу диспозитивності та порушив право ОСОБА_1 на захист. Вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримала свою касаційну скаргу. Прокурор вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З матеріалів кримінального провадження видно, що під час перевірки в апеляційному порядку кримінального провадження щодо ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах апеляційних скарг, як того вимагає ч. 1 ст. 404 КПК. Водночас апеляційний суд не звернув уваги на порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, які є істотними, оскільки перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На переконання колегії суддів, такі порушення мають бути обов`язково враховані, оскільки впливають на законність судових рішень в цілому. Зокрема, суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно дост. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним та обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно зі ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК недопустимим є доказ, отриманий при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.