У Х В А Л А
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/152/19
Провадження № 12-176гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 927/152/19
за касаційною скаргою Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішення Господарського суду Чернігівської області від 17 квітня 2019 року
за позовом Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області
до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Новгород-Сіверськийтериторіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області
про стягнення 301266,88 грн,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2019 року Новгород-Сіверська районна рада звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міської ради про стягнення 301266,88 грн, з яких: 299654,00 грн основного боргу та 1612,88 грн у розмірі 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 28 грудня 2017 року №12 "Про надання іншої субвенції".
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 17 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року, позов задовольнив частково; стягнув з Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на користь Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області суму основного боргу у розмірі 299654 грн, 3% річних у розмірі 1157,57 грн; в іншій частині позову відмовив.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішенням Господарського суду Чернігівської області рішенням від 17 квітня 2019 року, Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області звернулася з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішення Господарського суду Чернігівської області від 17 квітня 2019 року.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на момент передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 8 жовтня 2019 року справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області зазначила про те, що спірні правовідносини виникли на підставі неналежного виконання адміністративного договору від 28 грудня 2017 року №12 "Про надання іншої субвенції", предметом якого є перерахування іншої субвенції загального фонду міського бюджету за надання соціальних послуг особам, які їх потребують (отримують соціальні послуги), що проживають у місті Новгород-Сіверський Чернігівської області та обслуговуються Територіальним центром. Оскільки правовідносини між сторонами врегульовані нормами бюджетного законодавства, на думку скаржника спір у цій справі не відноситься до юрисдикції господарського суду, а має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, як такий, що виник з приводу виконання адміністративного договору (підпункт 4 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).