Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 523/17273/16-ц
провадження № 61-12170св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, виконавчий комітет Одеської міської ради, Житлово-будівельний кооператив "Жовтневий-25",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року у складі судді Виноградової Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, до ОСОБА_2, виконавчого комітету Одеської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) "Жовтневий-25" про визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 04 травня 1985 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 . За час шлюбу подружжя перебувало на квартирному обліку на підприємстві ДСК (Одеський промисловий будівничий комбінат).
У 1986 році подружжю було надано у тимчасове користування кімнату у сімейному гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
11 березня 1988 року шлюб між ними було розірвано формально, проте вони не припинили проживання однією родиною, вели сумісне господарство, адресу реєстрації не змінювали до червня 1990 року.
15 квітня 1988 року рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 192, було затверджено формування ЖБК "Жовтневий 25", який здійснював будівництво багатоквартирного будинку на 287 родин відповідно до постанови виконкому міської ради народних депутатів і президії обласної Ради профсоюзів від 04 лютого 1988 року № 53, затвердженої рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 05 травня 1988 року № 222 зобов`язано видати ордера на заселення у закріплені за особами, що перебувають на квартирному обліку, у тому числі йому та його дружині ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 .
20 серпня 1989 року він повторно зареєстрував шлюб з ОСОБА_3
04 травня 1990 року йому та ОСОБА_3 було видано ордер на житлове приміщення на вселення у спірну квартиру. Після вселення подружжя зареєструвалося за місцем проживання. ОСОБА_3 та він були прийняті до членів кооперативу ЖБК "Жовтневий 25". У період перебування у шлюбі ними за спільні кошти подружжя було сплачено пайовий внесок у розмірі 10 035,60 рублів.
15 січня 1998 року шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3, було розірвано. Він з реєстраційного обліку за місцем проживання не знімався.
22 січня 2009 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на спірну квартиру без його згоди, чим порушила його право власності на половину квартири.
Вважає, що строк позовної давності не пропущений, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а її мати - ОСОБА_4, отримала свідоцтво про право на спірну квартиру, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.
12 лютого 2016 року ОСОБА_4 відчужила спадкове майно ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 ; визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 22 січня 2009 року; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.; виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05 липня 2013 року 11:05:48, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.; визнати недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 119 квартири за адресою: АДРЕСА_3 від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., номер запису про право власності: 13236187 14:56:56, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28219136; виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12 лютого 2016 року 16:04:27, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В.
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради, ЖБК "Жовтневий-25" про визнання права власності.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він придбав вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 2016 року, укладеного із ОСОБА_4, сплативши при цьому грошові кошти у розмірі 597 000 грн.
Крім того зазначав, що вказана квартира, при укладенні договору купівлі-продажу, належала відчужувачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, а відтак вважав, що він набув спірне майно на законних підставах та є добросовісним набувачем, але при цьому, ОСОБА_1 його право власності не визнається.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2, у порядку статті 392 ЦК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2017 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 22 січня 2009 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.
Виключено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05 липня 2013 року 11:05:48, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 119 квартири АДРЕСА_4, від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., номер запису про право власності: 13236187 14:56:56, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28219136.
Виключено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12 лютого 2016 року 16:04:27, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна кватира була об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Останньою порушено право позивача при отриманні свідоцтва про право власності на спірну квартиру, тому зазначене свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_3, свідоцтво про право на спадщину на квартиру, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю., договір купівлі-продажу вказаної квартири від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, підлягають у цілому визнанню недійсними, з виключенням з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних номерів запису про право власності.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація за ним права власності на 1/2 частину спірної квартири є чинною та не скасованою. ОСОБА_2 фактично вже є власником 1/2 частини спірного нерухомого майна, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2017 року змінено.
Визнано об`єктом спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 від 22 січня 2009 року.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С. Ю.
Виключено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 1529754, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 3681568 від 05 липня 2013 року 11:05:48, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гончаровою С.Ю. на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу серія та номер 119 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 від 12 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В., номер запису про право власності: 13236187 14:56:56, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28219136.
Виключено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 13236187, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28219136 від 12 лютого 2016 року 16:04:27, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С. В. на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
В інший частині рішення суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції забезпечено повний та всебічний розгляд справи й правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, та, загалом, ухвалено правильне по суті спору рішення.
При цьому, апеляційний суд вважав за необхідне змінити рішення районного суду, оскільки спірна кватира була об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, то права останнього порушені лише щодо 1/2 її частини, а тому спірні: свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину та договір купівлі-продажу підлягають визнанню не дійсними лише в 1/2 частині спірної квартири, а не в цілому, як помилково визначено судом першої інстанції, з виключенням з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних номерів запису про право власності саме на 1/2 спірної квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно прийняли позицію позивача, незважаючи на відсутність доказів того, що він сплачував пай за спірну квартиру. Вказує, що дружина позивача - ОСОБА_3, особисто сплатила значну частину паю, коли шлюб між ними було розірвано.
Вказує на те, що є добросовісним набувачем спірної квартири, а оскаржуваними судовими рішеннями його незаконно позбавлено права власності.
Вважає, що при продажу спільного сумісного майна одним із подружжя, інший має право на відповідну компенсацію вартості такого майна, а не на визнання відповідного правочину недійсним.
Суди не врахували пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності, оскільки шлюб між ним та ОСОБА_3 було розірвано ще у 1996 році.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому вказує, що його доводи є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи. Вважає, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 травня 1985 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) м. Одеси, актовий запис № 966.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 працювали на підприємстві ДСК (Одеський промисловий будівничий комбінат). Наказом про взяття на облік від 14 травня 1986 року № 35, затверджений рішенням РІК від 30 грудня 1986 року № 942, вони були прийняті на квартирний облік.
У 1986 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було надано у тимчасове користування кімнату у сімейному гуртожитку за адресою: АДРЕСА_5 комбінату Одеспромбуд.
11 березня 1988 року шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_3 було розірвано. Шлюб було розірвано формально, оскільки як вбачається із довідки ПАТ "ЧорноморГідроБуд" від 16 квітня 2015 року № 100, останні не припинили проживання однією родиною, вели сумісне господарство, адресу реєстрації не змінювали.
20 серпня 1989 року ОСОБА_1 повторно зареєстрував шлюб із ОСОБА_3, у відділі РАЦС м. Одеси, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу був зроблений запис за № 966, свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 15 квітня 1988 року № 192 було затверджено формування ЖБК "Жовтневий 25", який здійснював будівництво багатоквартирного будинку на 287 родин за адресою: АДРЕСА_6 .
Рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 05 травня 1988 року № 222 затверджено постанову виконкому міської ради народних депутатів і президії обласної Ради профсоюзів від 04 лютого 1988 року № 53, про зобов`язання видати ордера на заселення у закріплені за особами, які перебувають на квартирному обліку, квартири. Відповідно до додатку до вказаного рішення на квартирному обліку (на двокімнатну квартиру), перебували ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3
04 травня 1990 року виконавчим комітетом Жовтневого РІК було видано ордер на вселення до житлового приміщення у квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_1, останніми здійснено реєстрацію за місцем проживання, що підтверджується відмітками у паспортах громадян України, 08 червня 1990 року.
Згідно з довідкою ЖБК "Жовтневий-25" від 10 жовтня 2012 року № 56 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було сплачено пайовий внесок у розмірі 10 035,60 руб. за квартиру АДРЕСА_2 .