П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 636/3748/17
Провадження № 11-98апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.,
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Міськрада) до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Резанової Ірини Юріївни (далі - Держаний реєстратор), Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи: ОСОБА_1, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2018 року (суддя Мартинова О. М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року (судді Ральченко І. М., Бершов Г. Є., Катунов В. В.),
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2017 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати рішення Державного реєстратора від 21 червня 2017 року № 35786795 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1282053063101, номер запису 21044448, права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж № 3, загальною площею 20,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16 (провадження № 11-202апп18), виходив із того, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин.
Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що:
- предметом справи є законність рішення Державного реєстратора від 21 червня 2017 року № 35786795 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1282053063101, номер запису 21044448, права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж № 3, загальною площею 20,9 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- підставою для звернення з позовом є те, що спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, якою має право розпоряджатися Міськрада, а протиправна реєстрація за третьою особою права власності на цей об`єкт нерухомого майна, на думку позивача, створює загрозу державним інтересам, оскільки позбавляє такого права позивача;
- виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права власності на об`єкт нерухомого майна, що стало підставою для оскарження реєстрації права власності на це майно. Тобто, предметом розгляду в цій справі є законність набуття особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вважаючи, що у цій справі спір про право - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 6 лютого 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.
Під час розгляду справи відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.
3 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 11/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.