ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 653/4112/17
Провадження № 14-368цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго"),
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу АТ "Херсонобленерго"
на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 27 липня 2018 року у складі судді Венглєвської Н. Б. та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.
у цивільній справі за позовом АТ "Херсонобленерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Херсонобленерго"), перейменоване в АТ "Херсонобленерго", звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 48 628,76 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з договором про постачання електричної енергії від 29 жовтня 2004 року, укладеним з відповідачем як з фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП), останній є споживачем електроенергії, яка надається на об`єкт "кафе-бар" за адресою: Херсонська область, Генічеський район, смт Новоолексіївка, вул. Дорожня.
23 березня 2016 року за результатами проведеного огляду дотримання споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила), уповноваженими працівниками Генічеського РЕЗ і ЕМ при перевірці лічильника електроенергії, встановленого на об?єкті "кафе-бар", виявлено порушення пунктів 3.2 та 10.2.26 указаних Правил, а саме з метою безоблікового користування електричною енергією споживачем внесені конструктивні зміни в електролічильник. Електроенергія, яка споживалась приладом обліку, в повному об?ємі не враховувалася та не сплачувалася.
За результатами проведеного огляду працівниками енергопостачальника складено акт про порушення від 23 березня 2016 року, прилад обліку вилучено і упаковано в поліетиленовий пакет та опломбовано номерною пломбою ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", про що складено акт про опломбування у присутності представника підприємства, для проведення експертизи. З актом про порушення ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.
На час складання акта відповідач не діяв як ФОП, оскільки припинив підприємницьку діяльність відповідно до відомостей з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21 жовтня 2014 року.
Висновком про експертне дослідження від 20 грудня 2016 року встановлено, що електролічильник містить механічні пошкодження у вигляді: тріщин та відколів полімерного матеріалу верхнього та нижніх (лівого та правого) каналів для пломбування гвинтів; тріщин полімеру верхнього гнізда для скріплення корпусу з кришкою за допомогою пломбованого гвинта (в поглибленні на задній стінці корпусу); подряпин з потертостями експлуатаційного та виробничого характеру зовнішніх з внутрішніми поверхнями електролічильника. Характер зазначених слідів свідчить про те, що вказані механічні пошкодження електролічильника утворені шляхом розколювання (розламування) полімерного матеріалу, з якого виготовлені корпус та кришка електролічильника, внаслідок впливу механічного зусилля на полімер матеріалу, з якого виготовлені корпус та кришка електролічильника, з подальшою його деформацією та руйнуванням, обумовленими крихкістю полімерного матеріалу. Руйнування полімеру свідчить про прикладання до нього надлишкового механічного зусилля, котре перевищує максимальну опірність полімеру до руйнування.
За результатами проведеної експертизи споживача було запрошено на засідання комісії, на яке він не з`явився, акт про порушення Правил було розглянуто за його відсутності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 27 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач належними та допустимим доказами не довів втручання споживача в роботу приладу обліку електроенергії та безоблікового споживання електроенергії, а також, що виявлені механічні пошкодження на корпусі приладу обліку є конструктивними змінами в електролічильнику. Беззаперечних доказів того, що механічні пошкодження, виявлені на корпусі приладу обліку, вплинули на покази кількості спожитої електроенергії, не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року АТ "Херсонобленерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що при розгляді справи суд не врахував, що між сторонами виник спір із господарських відносин, тому його вирішення віднесено до господарської юрисдикції, оскільки на момент укладення договору про постачання електричної енергії - 29 жовтня 2004 року ОСОБА_2 діяв як ФОП та здійснював діяльність з метою одержання прибутку, яка за визначенням статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) була господарською.
Касаційна скарга містить посилання на те, що, встановивши факт пошкодження приладу лічильника, суд залишив поза увагою, що таке пошкодження є окремим порушенням Правил для населення, і в такому випадку необхідності доведення факту втручання в роботу лічильника особисто відповідачем нормами чинного законодавства не передбачено. Також суд не врахував, що саме на споживача покладена відповідальність за збереження приладів обліку, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що саме відповідачем здійснено втручання в прилад обліку електроенергії з метою зміни показників лічильника, та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 03 липня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди встановили, що 29 жовтня 2004 року між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", правонаступником якого є АТ "Херсонобленерго", та відповідачем - ФОП ОСОБА_2 був укладений договір № 4263 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого енергопостачальник узяв на себе зобов`язання постачати споживачу електричну енергію у необхідних йому обсягах, споживач зобов`язався оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21 жовтня 2014 року ФОП ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність, номер запису НОМЕР_1.
23 березня 2016 року працівники Генічеського РЕЗ і ЕМ при перевірці лічильника електроенергії, встановленого на об`єкті "кафе-бар" на вул . Дорожній у смт Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області, що належить відповідачу, виявили порушення пункту 3.2 Правил.
За результатами проведеного огляду працівники енергопостачальника склали акт про порушення від 23 березня 2016 року № 130430, в якому зафіксовано встановлені порушення. Зокрема, виявлено, що з метою безоблікового користування електричною енергією споживачем внесені конструктивні зміни в електролічильник типу НІК 2301 АП1 № 0551591, які дозволяють проводити відключення лічильного механізму електролічильника. Електроенергія споживається, але приладом обліку вона в повному об`ємі не враховується та не сплачується.
Під час перевірки прилад обліку вилучено й упаковано в поліетиленовий пакет та опломбовано номерною пломбою № С22193687 ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", про що складено акт опломбування № 00171283 у присутності представника підприємства.
На засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил від 19 травня 2016 року прийнято рішення про направлення приладу обліку на експертизу.
Згідно з висновком експертного дослідження від 19 грудня 2016 року № 1379-к, складеним за результатами судово-трасологічного дослідження, проведеного Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, експертом встановлено, що електролічильник НІК 2301 № 0551591 містить механічні пошкодження у вигляді: тріщин та відколів полімерного матеріалу верхнього та нижніх (лівого та правого) каналів для пломбування гвинтів; тріщин полімеру верхнього гнізда для скріплення корпусу з кришкою за допомогою пломбованого гвинта (в поглибленні на задній стінці корпусу); подряпин з потертостями експлуатаційного та виробничого характеру зовнішніх з внутрішніми поверхнями електролічильника.
Характер вищезазначених слідів свідчить про те, що вказані механічні пошкодження електролічильника утворені шляхом розколювання (розламування) полімерного матеріалу, з якого виготовлені корпус та кришка електролічильника, внаслідок впливу механічного зусилля на полімер матеріалу, з якого виготовлені корпус та кришка електролічильника, з подальшою його деформацією та руйнуванням, обумовленими крихкістю полімерного матеріалу. Руйнування полімеру свідчить про прикладання до нього надлишкового механічного зусилля, котре перевищує максимальну опірність полімеру до руйнування.
Питання про наявність в корпусі лічильника № 0551591 сторонніх предметів порівняно зі зразком № 0272427" виходить за межі компетенції експерта з правом проведення експертиз за експертною спеціальністю 4.2 "Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами", тому не може бути вирішене в межах проведеного експертного дослідження експертами Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Допитаний у судовому засіданні суду апеляційної інстанції експерт Козоріз С. Л. зазначив, що механічні пошкодження на корпусі лічильника не могли вплинути на кількість спожитої електроенергії. Такі механічні пошкодження електролічильника, можливо, були утворені при монтажу приладу обліку енергопостачальною компанією, порушення пломб не було виявлено.
Вирішуючи питання юрисдикційності спору, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У позовній заяві ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", перейменоване в АТ "Херсонобленерго", просило стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 48 628,76 грн.
Стосовно посилання у касаційній скарзі на господарську юрисдикцію цього спору у зв`язку тим, що на момент укладення договору про постачання електричної енергії (29 жовтня 2004 року) ОСОБА_2 діяв як ФОП, слід зазначити таке.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У пункті 15 частини першої статті 20 ГПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.