Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 234/11657/16-ц
провадження № 61-34292св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 серпня 2017 року у складі судді Марченко Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Санікової О. С., Будулуци М. С., Канурної О. Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, стягнення невиплачених за рішенням суду суми банківського вкладу та штрафних санкцій.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, стягнення суми банківських вкладів та штрафних санкцій.
Позивач посилався на те, що заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09 червня 2015 року з АТ "Дельта Банк" стягнуто грошові кошти за договорами банківських вкладів від 15 липня 2013 року, 16 липня 2014 року, 16 липня 2014 року, 15 серпня 2014 року. По закінченню договорів вклади перераховані за договором банківського рахунку № 008-04514-120412 на поточний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 11 049 дол. США, по договору банківського рахунку № 009-04514-200912 на поточний рахунок № НОМЕР_2 в сумі 2 360,87 євро. З липня 2015 року виконавчий лист про стягнення зазначених сум знаходився на виконанні у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві.
У зв`язку із скасуванням зазначеного заочного рішення за скаргою АТ "Дельта Банк" Краматорським міським судом Донецької області 23 жовтня 2015 року ухвалено інше заочне рішення, яким стягнуто з АТ "Дельта Банк" іншу суму вкладу, а саме 5 258,58 дол. США, оскільки ним була отримана гарантована сума вкладу, у зв`язку з чим був направлений лист державному виконавцю з вимогою повернути виконавчий лист. Проте на його лист відповіді з відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві не надійшло.
У подальшому на його скаргу 21 березня 2016 року ним отриманий лист, в якому державним виконавцем повідомлялось, що виконавчий лист після закриття виконавчого провадження відправлений до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Просив згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 жовтня 2015 року стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб його невиплачені вклади за договором банківського вкладу № 008-04514-120412 з поточного рахунку № НОМЕР_1 в сумі 5 258,58 дол. США та штрафні санкції у вигляді 3% річних за прострочення виплати вкладу в розмірі 292,17 дол. США.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 серпня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів, стягнення суми банківського вкладу та штрафних санкцій відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності правових підстав для стягнення суми депозиту з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції, прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 234/11657/16-ц і витребувано її з Краматорського міського суду Донецької області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
07 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що правовідношення між сторонами виникли до введення у банку тимчасової адміністрації; ухвалене рішення Краматорського міського суду від 23 жовтня 2015 року у цивільній справі за його позовом до ПАТ "Дельта Банк" про стягнення 5 258,58 дол.США набрало законної сили та відповідно до статті 125 Конституції України підлягає обов`язковому виконанню. Вказує, що дія депозитних договорів закінчилася до введення тимчасової адміністрації. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не розглянули надані докази та доводи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ "Дельта Банк" були укладені договори банківських вкладів, а саме договір № НОМЕР_3 від 16 липня 2014 року в сумі 3 000 дол. США строком до 30 липня 2014 року; договір № 10002008398011 від 15 серпня 2014 року в сумі 5 624 дол. США строком до 14 вересня 2014 року; договір № 10009008059580 від 16 липня 2014 року в сумі 2 285 євро строком до 14 жовтня 2014 року; договір № 006-04505-151013 від 15 липня 2013 року в сумі 5 000 дол. США строком до 20 жовтня 2014 року (а.с. 5-8).
Постановою Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних та запроваджено низку обмежень, зокрема заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи на рахунок іншої фізичної особи у цьому ж банку.
На підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 вирішено відкликати банківську ліцензію та розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк".
Інформація щодо початку процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" була розміщена в газеті "Голос України" № 187(6191) від 08 жовтня 2015 року.
ОСОБА_1 був включений до загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк" та отримав відповідно до статей 26, 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантовану суму за вкладами в розмірі 200 000 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та ухвала апеляційної інстанцій без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.