Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 387/949/16-ц
провадження № 61-18810св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2017 року у складі судді Цотка В. В. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Кіселика С. А., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя і просила поділити між нею та відповідачем квартиру АДРЕСА_1, визнавши за нею право приватної власності на 1/2 частину цієї квартири.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 17 жовтня 2009 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який розірваний рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2016 року. 01 вересня 2014 року вона спільно з відповідачем придбала квартиру АДРЕСА_1, яка була оформлена на відповідача, як одного з членів подружжя. ОСОБА_2 не визнає за нею права на 1/2 частину цієї квартири та намагається унеможливити її подальше проживання в ній. Досягти згоди щодо розподілу квартири вони з відповідачем не можуть, а тому вона змушена звертатися до суду з цим позовом.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом та просив поділити майно подружжя в натурі, визнавши за ним право індивідуальної приватної власності на 5/6 частини квартири АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, щона придбання спірної квартири подружжя використало власні заощадження, які входили до спільного бюджету сім`ї в розмірі 1/3 частини вартості квартири, а 2/3 частини вартості квартири сплачено з його особистих заощаджень, які були ним накопичені до укладення шлюбу. ОСОБА_1 погодилася стати співвласником 1/6 частини спірної квартири та надала згоду на оформлення квартири на нього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області рішенням від 06 лютого 2017 року первісний позов задовольнив. В порядку розподілу спільної сумісної власності подружжя суд визнав за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 , залишивши квартиру у спільній частковій власності сторін. В задоволенні зустрічного позову відмовив.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що спірна квартира була придбана сторонами під час їх проживання у шлюбі за кошти, які є спільною сумісною власністю сторін, оскільки ОСОБА_1 приймала безпосередню участь в придбанні спірної квартири (особисто передавала кошти продавцю та надавала згоду ОСОБА_2 на придбання вказаного нерухомого майна). При цьому суд виходив з того, що факт продажу 15 листопада 2005 року ОСОБА_2 належної йому на праві особистої власності квартири за 7 900 грн не може слугувати підставою для висновку про те, що 2/3 частини коштів, за які було придбано спірну квартиру (вартість якої з показань свідка ОСОБА_4 становить 11 900 доларів США) є особистою власністю ОСОБА_2 . До того ж продаж належної ОСОБА_2 квартири вчинений більш аніж за 8 років до придбання спірної квартири, проте відповідачем за первісним позовом не доведено, що кошти, виручені від продажу його власної квартири були витрачені на придбання житла у шлюбі з ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 10 травня 2017 року рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2017 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з правильності висновку місцевого суду про недоведеність відповідачем того, що на час реєстрації шлюбу він мав особисті кошти в сумі еквівалентній 8 000 доларів США, які вклав в придбання спірної квартири.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У травні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2017 року та передати справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована неврахуванням судами того, що для придбання спірної квартири подружжя ОСОБА_5 використали власних заощаджень, які входили до спільного бюджету сім`ї, в розмірі 1/3 частини вартості придбаної квартири, що становило 4 тисячі доларів США. При цьому для придбання спірної квартири, коштів сімейного бюджету подружжя було недостатньо, тому він з власних індивідуальних заощаджень, які були накопичені ним особисто до моменту укладення шлюбу з купівлі-продажу з власного джерела доходів (заробітної плати, яку поетапно конвертував як власні заощадження в долари США) у доларах США, сплатив за придбання квартири індивідуальні кошти в розмірі 2/3 частини вартості об`єкта нерухомості який купувався, що становило відповідно 8 тисяч доларів США. Погоджуючись стати співвласником за законом на 1/6 частини придбаного житла, його колишня дружина надала свою згоду на оформлення квартири на праві власності за ним. Доказами наявності дошлюбного джерела його доходів з яких здійснювалося індивідуальне накопичення грошових коштів, які не входили і не могли без волевиявлення позивача за зустрічним позовом входити до сімейного бюджету подружжя сторін у справі, слугують виключно письмові докази (декларації про його доходи в дошлюбний період та квитанції про валютно-обмінні операції в період шлюбу, а також покази свідків). Постановляючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій не взяли до уваги показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому суд першої інстанції послався на родинність з ним названих свідків, а суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки цим доказам на предмет допустимості і належності. В той же час показання свідка ОСОБА_4, як продавця спірної квартири, повністю підтвердили в судовому засіданні його позицію, надані вказаним свідком показання повністю узгоджувалися в своїй послідовності з показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які в своїй сукупності підтверджували факт передачі продавцю ОСОБА_4 3 900 доларів США з рахунку спільних заощаджень сторін у справі та передачі продавцю в день нотаріального оформлення ще 8 000 доларів США з власних його заощаджень. Покладаючи в основу оскаржуваного рішення тезу про те, що він діяв при купівлі житла виключно в інтересах сім`ї, суди проігнорували вимоги закону про необхідність з`ясування джерела походження коштів для придбання спірної квартири, що призвели до несправедливого судового рішення.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила її відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними і обґрунтованими. Спірна квартира придбана у період шлюбу за її згодою та є спільною сумісною власністю подружжя. При укладенні договору купівлі-продажу будь-яких заяв щодо придбання квартири за особисті кошти ОСОБА_2 чи частково за його кошти не було подано. ОСОБА_2 не доведено факт належності йому оригіналів квитанцій про валютно-обмінні операції, а тому суди правильно не взяли до уваги ці докази. Аргументи касаційної скарги про те, що суди відхилили покази свідків не заслуговують на увагу, оскільки суди правильно встановили, що свідки є близькими родичами сторін, а тому є зацікавленими особами. Крім того, покази свідків суперечать істотним умовам договору купівлі продажу спірної квартири дійсність якого сторонами не оспорювалася.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 квітня 2018 року справу 387/949/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А . Ю.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що з 17 жовтня 2009 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 09 вересня 2016 року.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
01 вересня 2014 року подружжя Антоненків придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим державним нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1588. Покупцем за вказаним договором є ОСОБА_2 .